В Україні спостерігається значне збільшення навантаження на соціальну систему, що робить реформування ринку праці, пенсійної системи та фінансування освіти основними викликами для держави у 2026 році. Це зазначено в новому аналітичному дослідженні KSE, що аналізує стан людського капіталу в країні.
Згідно з оцінками експертів, у 2025 році в Україні було близько 10,7 млн працюючих, тоді як кількість пенсіонерів сягала 10,2 млн. Державної підтримки потребують 1,7 млн ветеранів, 3,6 млн осіб з інвалідністю та 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб. При цьому в порівнянні з 2021 роком кількість працевлаштованих громадян зменшилася приблизно на 1,3 млн осіб.
Фахівці зауважують, що система соціального забезпечення поки що частково підтримується надходженнями єдиного соціального внеску з зарплат військовослужбовців. У 2025 році на соціальний захист вдалося акумулювати близько 28,2 млрд доларів. Однак по завершенню війни та можливому скороченні оборонних зарплат ці надходження можуть суттєво зменшитися.
Пенсії не відповідають реальним витратам
Незважаючи на зменшення кількості пенсіонерів, загальні витрати на пенсії в 2025 році практично не змінилися. Це зумовлено індексацією виплат і зростанням їхнього середнього розміру.
Проте доходи літніх людей залишаються значно нижчими за реальні витрати на життя. Через інфляцію, яка у 2025 році становила 11,2%, фактичний прожитковий мінімум зріс приблизно до 228 доларів, тоді як законодавчо встановлений показник був близько 70 доларів, а мінімальна зарплата — 192 долари.
Середня пенсія сягає приблизно 104 доларів, а мінімальна — 57 доларів. В результаті понад половина пенсіонерів отримує майже удвічі менше, ніж фактичний прожитковий мінімум. Як наслідок, близько 2,8 млн людей похилого віку (27,6%) змушені залишатися на ринку праці.
Ринок праці стикається з дисбалансом
На ринку праці зберігається парадоксальна ситуація: кількість працівників скорочується, але рівень безробіття залишає високим. Якщо у 2022 році він перевищував 20%, то у 2025 році знизився до приблизно 10–11%.
Головна проблема полягає в тому, що потреби роботодавців не збігаються з навичками і місцем проживання кандидатів. Експерти вважають, що ситуацію могли б покращити масштабні програми перекваліфікації та працевлаштування ветеранів і представників вразливих груп населення. Наразі ж отримати роботу вдалося лише 21,8% ветеранів, які звернулися до служби зайнятості.
Міграція створює довгострокові виклики
Міграція населення також має значний вплив на економіку. За оцінками аналітиків, у 2025 році близько 5,9 млн українських біженців перебуває за кордоном, переважно у країнах Європейського Союзу. Відзначається, що близько 75% цієї категорії складають жінки та діти.
Це не лише створює нагальні проблеми для ринку праці, але й формує демографічні ризики на наступні десятиліття. В уряду виникає потреба в розробці програм повернення громадян, підтримки інтеграції українців за кордоном та нових варіацій зайнятості, що дозволяють працювати в декількох країнах одночасно.
Внутрішня міграція, у свою чергу, ставить запитання про перерозподіл фінансових ресурсів між регіонами, оскільки громади, які приймають переселенців, потребують додаткових коштів для соціальної підтримки.
Освіта також потребує реформування
Серйозні виклики спостерігаються в системі освіти. Після шоку 2022 року відновлення залишається неповним: у 2025 році фінансування ще на 17,4% нижче, ніж у 2021 році. Кількість студентів зменшилась на 12,2%, а інтерес молоді до наукових і технічних спеціальностей знижений.
Експерти попереджають, що це може призвести до дефіциту фахівців у сферах науки, технологій та інженерії, які є критично важливими для повоєнного відновлення країни.
Плани реформ у 2026 році
Уряд має намір відповісти на ці виклики пакетом структурних реформ. Очікується, що одним з основних напрямків стане реформа ринку праці, зокрема ухвалення нового Трудового кодексу, який має розширити можливості працевлаштування для вразливих груп населення, зокрема жінок з дітьми.
Також планується пенсійна реформа, що має підвищити адекватність виплат і зменшити ризики бідності серед літніх людей. Передбачається оновлення методології розрахунку прожиткового мінімуму, щоб він точніше відображав реальні витрати на життя та дозволяв ефективніше розподіляти соціальні виплати.
Фото:
Створено за матеріалами: kyivschina24.com