У зоні відчуження Чорнобиля сталося одне з найцікавіших відкриттів останніх років, безпосередньо на території Чорнобильської АЕС. Дослідники підтвердили, що одна з форм життя – чорний грибок, наукова назва якого Cladosporium sphaerospermum, не лише витримує вплив радіації, а й активно розвивається завдяки їй. Про це інформує видання sciencealert.com.
Згідно з даними дослідження, грибок був знайдений на стінах четвертого енергоблока, який є одним з найбільш радіоактивних місць у світі та наразі захищений спеціальним укриттям.
Ще в кінці 1990-х років науковці помітили наявність чорного грибка в зоні аварійного реактора. Під керівництвом мікробіолога Неллі Жданової з Національної академії наук України розпочали польові дослідження, щоб з’ясувати, які форми життя можуть існувати в околицях зруйнованого реактора.
«Вони були вражені, виявивши цілу екосистему грибів – 37 різновидів, переважно з темним або чорним забарвленням, багатих на пігмент меланін. Найпоширенішим виявився Cladosporium sphaerospermum, який демонструє найвищі рівні радіаційного забруднення», – зазначають журналісти.
Подальші дослідження принесли ще більше відкриттів. Радіофармаколог Катерина Дадачова та імунолог Артуро Касадеваль з Медичного коледжу Альберта Ейнштейна в США з’ясували, що іонізуюче випромінювання практично не впливає на Cladosporium sphaerospermum, тоді як інші організми зазнають істотних ушкоджень.
Для порівняння, іонізуюче випромінювання зазвичай руйнує молекули, перешкоджає біохімічним процесам, може пошкоджувати ДНК. Однак чорний грибок виявив несподівану стійкість і навіть прискорив ріст у таких екстремальних умовах.
Дослідники відзначили, що під впливом радіації змінюється поведінка меланіну в грибку. Це спонукало Дадачову та Касадеваля припустити механізм, подібний до фотосинтезу, названий радіосинтезом. Відповідно до цієї гіпотези, грибок здатен поглинати іонізуюче випромінювання та перетворювати його на енергію, причому меланін виконує функцію, схожу на світлопоглинаючий пігмент хлорофілу.
Крім того, меланін діє як природний захисний бар’єр, що зменшує негативний вплив радіації на клітини.
«Цю гіпотезу вже випробували експериментально. У 2022 році Cladosporium sphaerospermum закріпили на зовнішній частині Міжнародної космічної станції, де грибок піддавався постійному впливу космічного випромінювання. Датчики показали, що через шар гриба проникало менше радіації, ніж через контрольну поверхню, що складалася лише з агарового середовища», – йдеться в матеріалах видання.
Це відкриття не лише підтверджує вражаючу здатність життя адаптуватися до екстремальних умов, але й може відкрити нові можливості для створення біологічного захисту від радіації як у космосі, так і на Землі.
Створено за матеріалами: kyivschina24.com