Зима 2025–2026 років стала для столиці черговим випробуванням на витривалість. Незважаючи на масовані атаки та сувору погоду, місту вдалося уникнути повного енергетичного колапсу. Однак пережиті місяці підтвердили, що інфраструктура функціонує на межі можливостей, а багато кризових ситуацій стали буденними для мешканців.
Журналісти Texty.org.ua провели опитування серед жителів, щоб дізнатися, як вони справлялися під час найважчих зимових місяців. Участь взяли близько 100 осіб з різних районів. Хоча опитування не є науково репрезентативним, воно відображає реальні повсякденні проблеми.
Опалення: система працює, але з перебоями
Погіршення роботи опалення відчули 42% респондентів. Лише кожен п’ятий зазначив, що не стикався з проблемами, а решта вказали на стабільно складну ситуацію протягом зими.
Виживання міста стало можливим не завдяки стабільному функціонуванню систем, а завдяки адаптації людей — використанню обігрівачів, генераторів, підтримці сусідів та роботі в комфортних умовах.
Гаряча вода стала «розкішшю»
Однією з найбільш тривожних проблем стала відсутність гарячої води. Загалом 54% респондентів повідомили, що ситуація або погіршилася, або залишалася незадовільною.
В коментарях мешканці зазначають, що гарячої води немає роками, а заявки до комунальних служб часто залишаються без відповіді. Відсутність гарячої води вже стала новою побутовою нормою.
Прориви труб і наслідки зношеної інфраструктури
Близько 20% опитаних повідомили про аварії — прориви батарей і труб у будинках. Якщо ці дані масштабувати на все місто, це означає тисячі будівель із потенційними пошкодженнями.
Основні причини — старі комунікації, замерзання труб і помилки при запуску систем після відключень електроенергії. Частина мешканців зв’язує аварії з відсутністю підготовки будинків до холодів.
Такі інциденти несуть довгострокові наслідки: затоплення підвалів та квартир, підвищена вологість, пліснява, руйнування конструкцій і додаткові витрати, які доведеться покривати місту та самим мешканцям.
Додзвонитися — окрема проблема
81% опитаних зверталися на гарячі лінії або до служб допомоги. Однак багато з них стикалися з відсутністю координації між різними інституціями.
Типова ситуація: енергетики направляють до керуючої компанії, яка не реагує, а на гарячій лінії доводиться чекати годинами. У багатьох випадках проблему вирішували лише після особистого візиту до ЖЕКу.
Пункти обігріву: є, але майже не використовуються
Попри створення пунктів обігріву, 90% респондентів не скористалися ними. Основні причини — велика відстань, незручність, неможливість залишатися там надовго та відсутність комфортних умов для відпочинку.
Люди частіше грілися на роботі, в торговельних центрах, кафе або в гостях у родичів.
Виїзд із міста — крайній сценарій
Близько половини мешканців не планують залишати місто навіть у разі погіршення ситуації. Деякі розглядають евакуацію лише як крайній захід, адже багатьом немає куди йти або важко вивезти літніх родичів.
Це означає, що у разі серйозної кризи місто не зможе розраховувати на “саморозвантаження” через масовий виїзд — велика кількість людей залишиться тут і потребуватиме допомоги.
Місто керуючих компаній
Більшість будинків обслуговують керуючі компанії, про що повідомили 54% опитаних. Роботу цих структур майже третина мешканців оцінила негативно.
Особливо вражає питання підготовки до зими: 64% респондентів стверджують, що жодних підготовчих робіт у їхніх домах не було.
Самоорганізація замість системи
На фоні проблем мешканці дедалі частіше діють самостійно: перевіряють підвали й горища, ремонтують комунікації власним коштом, об’єднуються з сусідами для швидкого реагування.
Втім, експерти зауважують, що людської самоорганізації недостатньо, коли йдеться про мегаполіс із зношеною інфраструктурою та постійними викликами.
Що далі
Зима показала, що місто вистояло, але ціною постійного стресу систем. Інфраструктура функціонує, проте дедалі більше залежить не від запланованих рішень, а від витривалості мешканців.
Експерти закликають до системних змін — модернізації тепломереж, розвитку децентралізованої енергетики, реального аудиту готовності будинків та чіткої відповідальності керуючих компаній.
Наступні удари можуть бути спрямовані на інші критично важливі об’єкти — транспортну або енергетичну інфраструктуру. І питання вже не лише в тому, чи витримає місто, але й в тому, наскільки швидко воно зможе змінитися, щоб не змушувати мешканців жити в режимі постійного форс-мажору.
Фото: Колаж
Створено за матеріалами: kyivschina24.com