Ексклюзив
Зима 2025-2026 років стала однією з найважчих за весь час повномасштабної війни. Постійні атаки, виснажене обладнання, ризик нових ударів – і водночас необхідність тримати систему стабільною. Там, де могло зникнути світло, воно залишалося – завдяки людям, які працюють без права на паузу. Як вдалося пройти цей період без колапсу? Що насправді відбувалося всередині енергосистеми і чи означає весняна стабільність, що найгірше позаду?
Журналісти поспілкувалися з генеральним директором «ДТЕК Київські регіональні електромережі» Віталієм Шайдою – про зиму, яка могла стати критичною, про межу стійкості системи і про те, до чого готуватися далі.
– Пане Віталію, якою була зима для енергетиків і як ви її пройшли?
– Минула зима стала надзвичайно складною – і для енергетиків, і для наших клієнтів. Окрім постійних ворожих атак, роботу енергосистеми ускладнювали погодні умови: сильні морози, снігопади та ожеледиця. Енергообладнання працювало на межі технічних можливостей, а НЕК «Укренерго» змушене було застосовувати стабілізаційні та екстрені відключення, щоб утримати баланс системи і запобігти масштабним аваріям.
Попри всі виклики понад 200 бригад ДТЕК Київські регіональні електромережі працювали щодня у режимі 24/7. Енергетики виїжджали на місця одразу після обстрілів – щойно це ставало безпечним – і відновлювали мережі в умовах морозів, негоди та постійної загрози повторних атак. Це була щоденна, складна і самовіддана робота, завдяки якій люди залишалися зі світлом навіть у найважчі моменти.
Водночас ключову роль відіграла завчасна підготовка до осінньо-зимового періоду. У 2025 році ми відремонтували понад 4 тисячі кілометрів повітряних ліній електропередачі, виконали більше ніж 1 тисячу ремонтів кабельних ліній і оновили понад 1,6 тисячі енергооб’єктів. Також спільно з громадами розчистили понад 5 тисяч кілометрів трас від порослі та гілок і сформували необхідні запаси обладнання. Усе це дозволило енергосистемі вистояти під час складної зими.
– Як змінилася ситуація зі світлом із настанням весни?
– Із початку весни ситуація в країні дійсно стала стабільнішою. Зменшилося навантаження на енергосистему через потепління, відповідно, знизилося і споживання електроенергії.
Крім того, зріс обсяг «зеленої» генерації – насамперед завдяки сонячній енергії. Усе це дозволило збільшити кількість годин зі світлом для населення і бізнесу, а застосування графіків відключень суттєво скоротилося.
– Чи справді весна – це період полегшення для енергосистеми, чи це хибне відчуття стабільності?
– Навесні ситуація частково полегшується. Із підвищенням температури знижується споживання електроенергії, зменшується кількість аварійних відключень, а також додається генерація з відновлюваних джерел, зокрема сонячна. Усе це сприяє більш стабільній роботі енергосистеми.
Водночас говорити про повну стабільність – передчасно. Рівень відключень залежить не лише від сезону. Ключовими залишаються безпекова ситуація в країні та стан генерації.
Поточну ситуацію правильніше розглядати як «вікно можливостей» для підготовки до нових викликів. Енергосистема залишається вразливою через наслідки попередніх обстрілів: у багатьох районах енергооб’єкти працюють на межі технічних можливостей.
Крім того, ворог не полишає спроб знову занурити країну в темряву, тому ризик нових атак залишається. Саме тому енергетики не знижують темпів роботи і використовують цей період для відновлення мереж, ремонту енергооб’єктів та посилення їхньої надійності.
– Наскільки тепла погода реально розвантажує енергосистему?
– Найкомфортніші періоди для енергосистеми – це весна та осінь, коли немає ані сильних морозів, ані спеки. У цей час суттєво знижується споживання електроенергії – менше використовують опалення і кондиціонування.
Це дає можливість зменшити навантаження на мережі та генерацію, сформувати певний резерв і забезпечити більш стабільну роботу енергосистеми. Відповідно, споживачі мають більше годин зі світлом.
– Якщо відбудеться новий масований удар саме зараз – чи система витримає краще, ніж узимку?
– У певному сенсі – так. Навантаження на енергосистему зараз нижче, ніж узимку, і це дає більше можливостей для балансування та підвищує її стійкість.
Втім усе залежить від масштабу та наслідків можливих атак. Прогнозувати дії ворога або давати будь-які гарантії неможливо. Водночас енергетики разом із військовими постійно працюють над посиленням системи. І навіть у надскладних умовах минулої зими енергосистема вистояла – це головний показник її витривалості.
– Чи не є весняна «стабільність» лише паузою перед новими викликами?
– У роботі енергетиків пауз не буває. Весна – це не перепочинок, а час для підготовки і посилення мереж. Попереду нові періоди пікових навантажень, тому вже зараз ми зосереджені на відновленні інфраструктури, ремонтах і модернізації обладнання.
Зокрема, у 2026 році плануємо відремонтувати майже 2 тисячі енергооб’єктів і понад 4 тисячі кілометрів повітряних ліній, а також розчистити більше ніж 5 тисяч кілометрів трас під лініями електропередачі. Загальний обсяг інвестицій у ремонт і розвиток мережі становитиме 1,4 млрд грн.
Це дозволить краще підготуватися до можливих викликів і забезпечити стабільніше електропостачання – за умови відсутності нових масованих атак.
– Наскільки регіон готовий до розвитку децентралізованої енергетики?
– Регіон має значний потенціал для розвитку децентралізованої енергетики – передусім йдеться про сонячні електростанції, малі генеруючі установки та системи накопичення енергії. Саме такі рішення є ключовими для підвищення стійкості енергосистеми.
Ми вже бачимо конкретні результати. У 2025 році до мереж області було приєднано майже 3 тисячі об’єктів зеленої та розподіленої генерації. Ще 218 споживачів отримали статус активних – вони не лише забезпечують власні потреби, а й продають надлишок електроенергії в мережу.
Серед бізнесу найбільш поширеними залишаються сонячні електростанції: торік підключено 13 СЕС, а також 10 газопоршневих, газотурбінних і когенераційних установок та 4 системи накопичення енергії.
Мережі поступово адаптуються до нових умов роботи, але цей процес потребує інвестицій і активності самих споживачів. Чим більше таких об’єктів з’являється, тим вищою стає енергетична автономність громад і загальна стійкість регіону.
– Якщо наступна зима буде складнішою – що дає впевненість, що система витримає?
– Впевненість дає насамперед досвід попередніх воєнних зим. Енергосистема вже працювала в умовах масованих обстрілів і пікових навантажень – і вистояла. Цей досвід дозволив нам переосмислити підходи, врахувати помилки і значно посилити підготовку.
Ключове – це системна робота перед опалювальним сезоном: ремонти і модернізація обладнання, посилення захисту енергооб’єктів, формування аварійних резервів. Окремо важливу роль відіграє розвиток розподіленої генерації – вона робить систему гнучкішою і менш залежною від великих об’єктів, які є основною ціллю для атак.
Наша задача – зробити все, щоб навіть у найскладніших умовах люди залишалися зі світлом.
– Якою ви бачите енергосистему через 3-5 років?
– Через 3-5 років це буде значно гнучкіша, децентралізована і технологічно розвинена система, яка менше залежить від великих об’єктів і швидше реагує на будь-які загрози.
Вже сьогодні ми рухаємося в цьому напрямку. Зокрема, створено цифровий двійник (DigitalTwin) електромереж – одну з перших таких систем серед українських операторів. Ми оцифрували мережі середньої напруги, що дозволяє точніше бачити їхній стан, прогнозувати навантаження, швидко знаходити проблемні ділянки і планувати розвиток інфраструктури в межах проєкту «Мережі майбутнього».
Це не просто про технології – це про швидкість реакції, надійність і здатність системи працювати навіть в умовах постійних загроз.
– Що сьогодні, на вашу думку, найважливіше донести кожній українській родині?
– Енергетична стійкість починається з простих речей. З відповідального споживання, енергоефективності і базової дисципліни – не перевантажувати систему в пікові години.
Кожне домогосподарство сьогодні – це вже не лише споживач, а потенційний учасник енергосистеми. Використання альтернативних джерел, енергоощадні рішення і свідоме ставлення до ресурсів поступово змінюють саму модель енергетики.
І саме з таких рішень – на рівні кожної родини – формується сильна і стійка енергосистема країни.
Фото: Віталій Шайда
Створено за матеріалами: kyivschina24.com