Впродовж останніх років Київрада підтримала перейменування майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, пов’язаних назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом. Також у межах декомунізації змінила свою назву і вулиця Карла Маркса у Деснянському районі Києва.
Вулиця виникла на околиці села Вигурівщина межі XIX—XX століть та спершу не мала офіційної назви. У 1965 році її назвали на честь німецького філософа Карла Маркса, який займав одне з провідних місць у радянській комуністичній ідеології.
У 1984–1985 роках під час будівництва масиву Вигурівщина-Троєщина вулиця була скорочена до нинішніх розмірів.
З метою декомунізації столичної топоніміки, у черві 2022 року у застосунку «Київ Цифровий» відбулося електронне рейтингове голосування щодо вулиці Карла Маркса у Деснянському районі Києва.
Серед запропонованих варіантів цієї вулиці найбільшу кількість голосів (10 060) отримала пропозиція — «вулиця Олексія Курінного».
У жовтні 2022 року рішенням Київради вулиця змінила свою назву на честь українського політолога, юриста, громадського діяча та поета Олексія Курінного (1986-2017).
Майбутній науковець та викладач народився 22 травня 1986 року у місті Бахмут на Донеччині в родині київських інженерів, які евакуювалися з міста через аварію на ЧАЕС.
Дитячі роки Олексій провів на Донеччині та Черкащині, однак більшу частину свідомого життя він прожив у Києві.
З ранніх років хлопчик виявляв палку любов до знань, тож він закінчив гімназію «Києво-Могилянський колегіум» із золотою медаллю, а у 2009 році здобув магістерський ступінь у Національному університеті «Києво-Могилянська академія».
У вересні 2009 року почав працювати старшим викладачем кафедри міжнародного права факультету правничих наук НаУКМА. Олексій був співавтором важливих законопроєктів, зокрема «Про державну службу» (2015), «Про права корінних народів України» (2015), а також долучився до створення закону «Про державну мову» (2017).
Також Олексій Курінний відігравав важливу роль у боротьбі за емансипацію та закріплення державного статусу української мови на початку XXI століття. Він займав керівні посади в громадських організаціях, таких як товариство «Меморіал» імені Василя Стуса та ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Був членом Координаційної ради з питань застосування української мови при Міністерстві культури.
Відомо, що він активно підтримував перейменування київських вулиць, виступаючи за декомунізацію топоніміки міста.
Молодий науковець розробив унікальні методи дослідження постколоніальних змін у мовній сфері України. Також його інтереси охоплювали теми Голодомору на Північному Кавказі та асиміляції українців і русинів у Словаччині. Він був автором і співавтором понад 50 наукових праць у галузі права, історії, соціолінгвістики та етнографії.
Олексій Курінний загинув у ДТП на трасі Київ — Ковель — Ягодин 6 вересня 2017 року. Йому виповнився лише 31 рік.
Трагічна загибель вченого стала гіркою втратою для сучасної української науки.
«Олексій був справжнім «могилянцем» — взірцем наукової доблесті, громадянської активності та відданості українській ідеї. Його внесок у розбудову демократичної держави, розвиток української мови та утвердження національної ідентичності є неоціненним. Його праця, глибокий інтелект і активна громадська позиція надихають і залишаються дороговказом для багатьох.
Ми пишаємося тим, що Олексій був частиною нашої спільноти. Його світла пам’ять житиме в серцях могилянців та тих, кому він допомагав і кого надихав», — згадують колегу на сторінці вишу, де він працював.
Нагадаємо, що на Троєщині встановили меморіальну дошку Олексію Курінному. ЇЇ розмістили на фасаді гімназії «Києво-Могилянський колегіум» у Троєщині (вул. Теодора Драйзера, 9-А) — навчального закладу, який він закінчив у 2003 році з відзнакою.
***
Повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.
У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно.
До теми: Замість радянського Маршала — український Генерал: вулиця Ігоря Момота у Голосіївському районі Києва.
Світлини для публікації взяті з Facebook-сторінки Олексія Курінного. Допис створений за інформацією з відкритих джерел.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»