Мешканці багатоповерхівки на бульварі Ігоря Шамо пережили одну з найскладніших зим останніх років — без стабільного тепла, електроенергії та водопостачання. Серія аварій, морози до −18 °C і регулярні напади на енергетичну інфраструктуру перетворили життя людей на щоденну боротьбу за виживання. Про це повідомили журналісти видання Texty.org.ua.
Будинок із особливостями
Цей будинок, зведений у 1969 році за експериментальним проєктом, має унікальну конструкцію — без підвалу з відкритими опорами, за що його прозвали «будинком на курячих ніжках». Тут налічується 16 житлових поверхів, і до початку повномасштабної війни в ньому проживала майже тисяча мешканців.
Однією з ключових особливостей є залежність системи опалення від електрики. Теплоносій подається через електронасоси, що робить будинок вразливим до знеструмлень.
Початок кризи
У січні 2026 року проблеми загострилися через пошкодження ТЕЦ-5. Перебої з електроенергією призвели до нестабільної роботи системи опалення: у частині квартир температура трималася на рівні +20 °C, в інших — опускалася до +15 °C і нижче.
Ситуацію ускладнили перевантаження електромережі — мешканці масово вмикали електроприлади після відновлення світла, через що напруга падала до критичних 177 В, провокуючи нові аварії.
Ланцюг аварій і руйнувань
Протягом кількох днів будинок потрапив у стан технічного колапсу: згорів трансформатор, вийшла з ладу одна з фаз електроживлення, насоси опалення також зламалися, і внаслідок морозів вода в трубах почала замерзати. Батареї масово розривалися, що призводило до затоплень.
Особливо критичною стала ситуація в одному з під’їздів, де через незаселену квартиру з вибитими вікнами система фактично перестала працювати — замерзлі батареї блокували циркуляцію тепла.
Людський фактор і самоорганізація
На фоні повільної реакції комунальних служб мешканці були змушені діяти самостійно:
- створили аварійний фонд;
- придбали обладнання для ремонту;
- вручну відігрівали труби газовими пальниками;
- утеплювали технічні поверхи;
- організовували чергування та координацію через чати.
Для обігріву використовували нестандартні методи: гріли цеглу на газових плитах, встановлювали намети в квартирах, спали в одязі та спальниках.
Нові удари та погіршення ситуації
Ситуацію різко погіршила атака дрона 20 січня. Вибух пошкодив вікна в десятках квартир і знову вивів з ладу інфраструктуру.
Після цього зникли світло, вода і тепло; нові прориви труб спричинили масштабні затоплення; частина квартир залишилася без електрики через залиті щитки.
Режим виживання
У найкритичніший період температура в квартирах опускалася до +1…+6 °C, а деінде — нижче нуля. Люди масово виїжджали, а ті, хто залишився, виживали завдяки генераторам, пунктам незламності та взаємодопомозі.
Приєдналися ремонтні бригади з інших регіонів, а ДСНС надала потужні генератори. Однак навіть це не дозволило швидко стабілізувати ситуацію через масштаб пошкоджень.
Наслідки та висновки
До кінця січня частину системи опалення вдалося відновити, проте десятки квартир все ще залишалися без тепла. Постійні обстріли енергетичної інфраструктури лише ускладнювали ситуацію.
Ця історія продемонструвала критичну вразливість старого житлового фонду до енергетичних криз, особливо в умовах війни. Водночас вона стала прикладом високого рівня самоорганізації мешканців.
Після пережитої зими люди вирішили повернутися до ідеї створення об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), щоб самостійно управляти будинком та краще підготуватися до майбутніх викликів.
Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що Київська міська рада ухвалила зміни до програми співфінансування робіт у багатоквартирних будинках, розширивши її можливості. Відтак мешканці зможуть отримати часткове фінансування на встановлення блочно-модульних котелень.
Фото: «Київщина 24/7», Texty.org.ua.
Створено за матеріалами: kyivschina24.com