У столиці, здається, вже давно опанували техніку проведення тендерів так, що основна інтрига не в економії коштів, а в тому, хто отримає підряд. Адже, коли закупівлю на суму понад 125 мільйонів гривень спочатку «зривають» з технічних причин, відсутності працівників або недостовірних довідок, а потім повторюють вже за вищою ціною з тим самим фаворитом, питання виникають самі собою. І поки чиновники розповідають про «процедури» та «законність», у бюджетах вже з’являються знайомі цифри: можливі переплати на кількох позиціях можуть перевищити 5,3 мільйона гривень.
Про те, як тендери можуть ставити на «паузу» до готовності потрібного контрагента, а звичайні будматеріали в кошторисах раптом стають «VIP-продукцією», – читайте в новому матеріалі рубрики «Вражаюча закупівля».
Тендер поставили «на паузу» для потрібного підрядника?
У квітні Комунальний заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Київський професійний коледж артдизайну» оголосив тендер на капітальний ремонт будівель та благоустрій навчально-виробничого корпусу на вулиці Івана Дзюби, 13,15. Очікувана вартість робіт – понад 125,7 мільйона гривень із місцевого бюджету. Хоч для студентів це має бути історією про оновлення навчального закладу, для ринку воно більше нагадує гру «правильного підрядника» на мільйони.
Це вже не перша спроба провести цей тендер. Попередню закупівлю оголошували з очікуваною вартістю 122,4 мільйона гривень, але торги не відбулися. Дивно, але потім була запущена нова закупівля і вже з вищим цінником, з додатковими 3,4 мільйона гривень. І це в час, коли чиновники часто наголошують на економії кожної бюджетної копійки.
У попередніх торгах брали участь два учасники – ТОВ «Опитний завод М» із пропозицією 102 млн грн та ПП «Спецсервіс», що запропонувало 118,8 млн грн. Обох зрештою відхилили.
Якщо «Спецсервіс» відхилили через невідповідність документації та проблеми з забезпеченням тендерної пропозиції, то ситуація з ТОВ «Опитний завод М» виглядає вже більше цікавою.
ТОВ «Опитний завод М» відхилили з низкою невідповідностей: від питань з документами щодо чесності та екологічних зобов’язань до проблем із кваліфікацією працівників та підтвердженням досвіду виконання аналогічних робіт. Зокрема, замовник вказав на проблеми з кадровим складом – у документах бракувало необхідної кількості спеціалістів, зокрема мулярів, а також частини підтверджуючих документів щодо працівників.
Не менш цікаво виглядала й історія з аналогічними договорами. На попередньому тендері компанія не надала всіх документів, які мали б підтверджувати досвід виконання схожих робіт, а частину інформації намагалася приховати під грифом «конфіденційно». І найцивілізованіше те, що у новій закупівлі ця ситуація практично повторюється.
У новому тендері ТОВ «Опитний завод М» знову подає лист-пояснення, в якому зазначає, що не надає:
- повні копії аналогічних договорів;
- документи про вартість виконаних робіт;
- документи щодо класу наслідків об’єкта.
Пояснення – знайоме й добре відоме: документація, мовляв, має гриф «для службового користування» або є «конфіденційною». У підсумку, компанія знову не подає той самий блок документів, через який уже мала проблеми в попередньому тендері.
Але водночас, після скасування першої закупівлі компанія раптом «знаходить» потрібних працівників. Якщо раніше проблему з фахівцями почали враховувати, то в новій документації ця ситуація майже зникає.
І тут виникає логічне питання: попередню закупівлю скасували через порушення – чи була це просто технічна пауза, щоб «потрібний» підрядник встиг «допакувати» документи, підтягнути кадрові довідки й спокійно зайти на повторний тендер вже без ускладнень? Бо вся ця історія нагадує, що конкурс не провалився – а його просто поставили на паузу до готовності потрібного учасника.
Підрядник із маріупольським слідом і мільярдними підрядами
У новому тендері на понад 125 мільйонів гривень участь взяло лише одне підприємство – ТОВ «Опитний завод М». І саме вона запропонувала виконати роботи за 125 763 687 грн – фактично без конкуренції, із різницею менш ніж у тисячу гривень від очікуваної вартості закупівлі. Компанія очікує рішення замовника. І така «конкуренція» виглядає швидше як формальність, ніж як справжня боротьба за бюджетні гроші.
Згідно з даними YouControl, ТОВ «Опитний завод М» зареєстроване ще у 2005 році в Маріуполі. Після початку війни компанія перереєструвалася на Закарпатті – у Хустському районі. Спочатку фірма займалася торгівлею металами, але потім різко перекваліфікувалася на будівництво. Засновницею та керівницею компанії залишається Наталія Сапьолкіна, яка має реєстрацію в тимчасово окупованому Маріуполі.
За даними Clarity Project, за роки участі у публічних закупівлях компанія уклала 171 договір на понад 2,05 млрд грн. Більшість з цих контрактів припадають на Донеччину ще до повномасштабного вторгнення. І незважаючи на зміну адреси та регіону роботи, бюджетні замовлення для компанії не закінчились – навпаки, вони, похоже, лише набирають обертів.
Особливо варто noted, що у 2025 році фірма раптом збільшує свій статутний капітал майже у 39 разів – з 26 тисяч до понад 1 мільйона гривень. На фоні багатомільйонних тендерів це виглядає як спроба створити більш «вагому» картину для участі у великих закупівлях.
Втім, цікава не лише сама компанія, а й її мережа зв’язків. Один і той же номер телефону «Опитного заводу М» фігурує в реєстрах кількох структур – благодійного фонду «Єдина Україна 2022», ІТ-компанії «Слеіт» в Ужгороді та київської фірми «Компанія Піонер». А за цими структурами – ті ж самі або пов’язані особи: Олександр Сапьолкін, Максим Прохоров, Марія Козлюк.
Є й значно менш приємні історії. Наприклад, ремонт приміщення центру допомоги переселенцям «ЯМаріуполь» у Дніпрі виявив відхилення в обсягах виконаних робіт на понад 310 тисяч гривень. За висновками перевірки, ще більш ніж на 108 тисяч були завищені ціни на матеріали. Особливо показово – підрядник відмовився брати участь у контрольних замірах.
Крім того, «Опитний завод М» виявився учасником адміністративного провадження за позовом ГО «Нон-Стоп» до ДБР. У матеріалах заяви йшлося про можливу схему розкрадання бюджетних коштів через фіктивні угоди та ухилення від сплати податків, де в числі десятків компаній згадували і «Опитний завод М».
Суд не зобов’язав правоохоронців відкривати кримінальне провадження. Але сама поява компанії у таких історіях – вже серйозний репутаційний маркер. Особливо коли йдеться про підряд на понад 125 мільйонів гривень.
«VIP-ремонт» за бюджетний рахунок: лише на п’яти позиціях – понад 5,3 мільйона потенційної переплати
У кошторисі вартість віконних блоків становить 4 654,64 грн за м² (суміжні ціни без ПДВ). Загальний обсяг – 539,665 м², а сума цієї позиції перевищує 2,51 млн грн. Тепер – до ринку. Аналогічні енергоефективні металопластикові вікна з профілем рівня REHAU Synego MD коштують приблизно 3 262,5 грн за м². Тобто в кошторисі кожен квадратний метр таких вікон дорожчає на майже 1 392 грн або приблизно на +43% до ринку. Отже, потенційна переплата лише на віконних блоках може перевищити 751 тисячу гривень.
Не менш цікаво виглядає позиція з напівкомерційним лінолеумом. У кошторисі його заклали по 504,55 грн за м². Загальний обсяг – 2 325,76 м², а загальна сума цієї позиції перевищує 1,17 млн грн. На відкритому ринку аналогічний напівкомерційний лінолеум коштує приблизно 339,17 грн за м². Таким чином, у документах покриття для підлоги раптово дорожчає на більш ніж 165 грн на кожному квадратному метрі. Відповідно до ринкової вартості, цей лінолеум мав би коштувати близько 789 тисяч грн, тоді як у кошторисі заклали понад 1,17 млн грн. Отже, потенційна переплата на цій позиції може становити понад 384 тисячі гривень.
Ще більш «преміальною» у цьому кошторисі виглядає керамогранітна плитка. У документах її заклали по 884,65 грн за м². Загальний обсяг – 3 513,9 м², а загальна сума цієї позиції перевищує 3,1 млн грн. На ринку аналогічний керамограніт Cersanit Bravio Light Grey Matt коштує приблизно 286,67 грн за м². Тобто в кошторисі плитка дорожчає більш ніж утричі. Різниця становить майже 598 грн на кожному квадратному метрі або близько +209% до ринкової вартості. Якщо врахувати весь обсяг, то за ринковими цінами ця плитка мала б коштувати близько 1,01 млн грн, тоді як у документах заклали понад 3,1 млн грн. Отже, потенційна переплата лише на цій позиції може перевищити 2,1 мільйона гривень.
Ще одна показова позиція – металопластикові дверні блоки. У кошторисі їх заклали по 6 256,62 грн за м². Загальний обсяг – 263,97 м², а загальна сума цієї позиції перевищує 1,65 млн грн. На ринку аналогічні металопластикові двері з подібними характеристиками коштують приблизно 2 933,33 грн за м². Тобто у документах двері дорожчають на понад удвічі. Різниця становить більше 3 323 грн на кожному квадратному метрі або близько +113% до ринкової вартості. Якщо рахувати загальний обсяг, то за ринковими цінами ця позиція мала б коштувати приблизно 774 тисяч грн, тоді як у кошторисі заклали понад 1,65 млн грн. Отже, потенційна переплата лише на металопластикових дверях може перевищити 877 тисяч гривень.
Не менш цікаво виглядає позиція з повітропроводами з оцинкованої сталі товщиною 0,7 мм. У кошторисі їх заклали по 1 310,89 грн за м². Загальний обсяг – 1 396,48 м², а загальна сума цієї позиції перевищує 1,83 млн грн. На ринку аналогічні повітропроводи з оцинкованої сталі 0,7 мм коштують приблизно 458,33 грн за м². У документах ця продукція дорожчає майже утричі. Різниця становить понад 852 грн на кожному квадратному метрі або близько +186% до ринкової вартості. Якщо рахувати загальний обсяг, то за ринковими цінами повітропроводи мали б коштувати близько 640 тисяч грн, тоді як у кошторисі заклали понад 1,83 млн грн. Отже, потенційна переплата лише на цій позиції може становити понад 1,19 мільйона гривень.
Понад 125 мільйонів гривень із бюджету. Єдиний учасник тендеру. Компанія, яку раніше відхиляли через проблеми з документами та кадровим забезпеченням. І потенційна переплата на рівні 4,3 мільйона гривень лише на кількох позиціях кошторису. І поки чиновники вкотре говоритимуть про «необхідність ремонтів» та «важливість оновлення», виникає запитання: скільки ще бюджет готовий переплачувати за такі «VIP-ремонти»? Адже 5,3 мільйона гривень – це сотні FPV-дронів для фронту, десятки автомобілів для військових або критичне обладнання, якого не вистачає на передовій. Але замість цього гроші знову можуть опинитися у дуже «правильних» кошторисах.
Фото: «Київщина 24/7».
Створено за матеріалами: kyivschina24.com