Гаряче
30 Тра 2026, Сб

«Лише Київський іподром: життя унікального спортивного об’єкта столиці в умовах війни»

Іподром залишається одним із небагатьох місць в Україні, де регулярно проходять випробування рисистих коней. Незважаючи на застарілу інфраструктуру, нестачу фінансування та тривалі розмови про можливу забудову, підприємство продовжує функціонувати, утримуючи сотні тварин і приймаючи учасників перегонів. Чи не найактуальніші питання про сьогодення іподрому, його найкращих спортсменів, проблеми галузі та перспективи реставрації висвітлила заступниця директора з розвитку та організації КП «Іподром» Ольга Бондар в інтерв’ю Інформатору.

На площі іподрому утримуються як рисисті, так і верхові коні. Для випробувань рисаків використовують три основні породи: український, орловський та французький рисак. Серед верхових коней можна знайти представників різних спортивних напрямків, включаючи тих, які виступають на міжнародному рівні.

Згідно з словами Ольги Бондар, всі коні мають своїх власників, а сам іподром забезпечує послуги з утримання та проведення випробувань тварин.

В даний час на території іподрому перебуває від 310 до 330 коней. Визначити точну кількість досить складно, адже тварини постійно переміщуються між тренувальними базами і пасовищами. Тут також розташована база Кінної поліції, що використовує інфраструктуру іподрому.

Тривалість спортивної кар’єри коней сильно залежить від їхньої підготовки. Для рисаків граничний вік участі у змаганнях становить близько 14 років, тоді як у виїздці молоді коні починають свою кар’єру у шість-сім років, досягаючи своєї peak форми вже після дванадцяти.

Від Сяючої до Магії: хто задає темп на перегонах

Серед нинішніх зірок іподрому на особливу увагу заслуговує трирічна орловська рисиста кобила Сяюча, яка вже демонструє вражаючі результати. Ще однією гордістю є шестирічна Магія — володарка численних престижних нагород.

«Є одна надзвичайно талановита кобилка — Сяюча. Вона ще дуже молода, але вже показує чудові результати. Ми віримо, що її найзначніші перемоги ще попереду. А Магія вже довела свій клас, вигравши безліч великих призів і залишаючись однією з кращих спортсменок», — розповідає Ольга Бондар.

Догляд за кіньми в іподромі здійснюється цілодобово. У денний час тут працюють тренери, наїзники й конярі, а вночі перебуває персонал, який слідкує за здоров’ям коней. Через особливості організму навіть незначні зміни в поведінці тварин можуть свідчити про серйозні проблеми, тому швидке реагування є вкрай важливим.

Кадровий дефіцит: наїзників стає все менше

Одна з найбільших проблем іподрому — це недостатня кількість кадрів. Професія наїзника наразі є рідкісною, а належних навчальних закладів для підготовки таких фахівців не існує.

За словами представниці іподрому, чимало досвідчених працівників залишили цю галузь через низькі зарплати і важкі умови праці. Частина фахівців змінила сферу діяльності, а після початку повномасштабної війни багато хто виїхав за кордон.

На відміну від скачок, де задіяні жокеї, на іподромі проходять саме забіги рисистих коней, тому тут працюють наїзники, які є штатними працівниками підприємства та займаються тренуванням тварин.

Змагання проводяться щонеділі з травня до жовтня. Взимку залежно від погодних умов заїзди можуть проводитись рідше. Для зимових тренувань коням потрібно спеціальне кування із шипами, що значно підвищує витрати власників.

Окремо Ольга Бондар прокоментувала тему ставок під час перегонів. Офіційного тоталізатора на іподромі немає, але деякі відвідувачі іноді роблять між собою неформальні ставки на результати забігів.

Не менш серйозною залишається проблема стану головної будівлі іподрому. Центральний корпус і трибуни, зведені в кінці 1960-х років, ще у 2002 році отримали статус пам’ятки культурної спадщини. Це означає, що йдеться лише про реставрацію, а не реконструкцію об’єкту.

Підготовка до відновлення розпочалася ще у 2017 році, але реалізувати проект так і не вдалося. Частину коштів перенаправили на інші потреби, а документація з того часу втратила частину актуальності через зміни в будівельних нормах.

Ольга Бондар зазначила, що підприємство не має можливості самостійно фінансувати навіть проєктні роботи. Попри зміни тарифів на утримання коней, наявних надходжень вистачає лише на поточну діяльність.

Чи загрожує легендарному комплексу забудова

Протягом багатьох років серед мешканців виникають розмови про можливе знесення іподрому та забудову його території. Проте в керівництві підприємства переконані, що такого сценарію вдалося уникнути.

«Розмови про знесення іподрому ведуться вже протягом двадцяти років. Спочатку це викликало занепокоєння, але з часом ми просто звикли. Віталій Кличко неодноразово нас відвідував і запевняв: “На місці Іподрому може бути лише Іподром”. Я думаю, це серйозна позиція. Громадськість навряд чи нам дозволить втратити такий об’єкт», — підкреслює заступниця директора.

Попри численні труднощі, іподром продовжує свою діяльність, залишаючись символом кінного спорту України. Тут не тільки проходять випробування коней, але й підтримують традиції, які стали невід’ємною частиною спортивного життя.

Чому власники вкладають у своїх улюбленців

Представниця приватного підприємства «Земля Переяславщини» Наталя, яка є власником частини коней, наголошує: утримання таких тварин майже ніколи не приносить прибутку.

За її словами, кінний спорт — це перш за все захоплення та любов до тварин. Власники отримують радість від того, що бачать, як їхні тварини тренуються та перемагають, а фінансовий аспект у багатьох випадках відходить на другий план.

«Коні — це не про заробіток. Це про душу. Людина отримує задоволення від спостереження, як її кінь тренується, виступає й перемагає. Саме заради цих емоцій багато хто й займається кіньми», — ділиться Наталя.

Вона зазначила, що мінімальні витрати на утримання одного коня становлять близько 15 тисяч гривень на місяць. До цієї суми входять витрати на корми, оплату праці персоналу, електроенергію, транспортування і участь у випробуваннях. Додаткові витрати на вітаміни та якісніші корми можуть суттєво збільшити бюджет.

Окремо Наталя згадала про допомогу кінному заводу з Запорізької області. Під час загострення ситуації взимку власник підприємства Олександр Ярема забезпечив евакуацію 30 голів молодняку української та орловської рисистих порід. Наразі ці тварини знаходяться в безпечних умовах та отримують необхідний догляд.

Фото: Іподром

Створено за матеріалами: kyivschina24.com