У Київській міській державній адміністрації (КМДА) відбулося нове засідання робочої групи за участю депутатів Київради, відповідних департаментів та експертної ради, присвячене вдосконаленню механізмів охорони культурної спадщини.
На засіданні був представлений список будівель, які формують архітектурну ідентичність столиці, але поки що не мають офіційного статусу пам’яток. Експерти вважають, що йдеться про об’єкти з історико-художньою цінністю, типові для київського архітектурного середовища, або такі, що відображають характерні стилістичні риси свого часу. Разом із пам’ятками архітектури ці будівлі становлять основу історичного середовища міста.
Для цих об’єктів члени робочої групи висунули пропозицію ввести додаткові механізми охорони. Список буде обговорено в рамках робочої групи з розробки заходів з захисту культурної спадщини.
Заступниця голови КМДА, депутатка Київради (фракція УДАР) Ганна Старостенко підкреслила, що група була створена рік тому за ініціативою Київського міського голови Віталія Кличка. Її основна мета — розробка механізмів захисту як для пам’яток, так і для історичних будівель без офіційного статусу охорони, які nevertheless, є важливими для культури міста.
«Поштовхом для створення цієї групи стало фактичне руйнування історичної садиби Зеленських на вулиці Кониського, 22. Вона не мала пам’яткоохоронного статусу, хоча була цінною архітектурною спорудою. І тільки після напівзруйнування вона отримала статус охоронної», — зазначила Ганна Старостенко. Вона підкреслила, що подібних будівель багато в Києві, тому необхідно розробити превентивні заходи з захисту.
За словами посадовиці, за час роботи група взяла участь у розробці двох законопроєктів, які зареєстровані у Верховній Раді № 11 458 і № 11 459, що мають підвищити відповідальність недобросовісних власників та усунути прогалини, які заважають збереженню історичних об’єктів.
«Ці законопроєкти були зареєстровані у Верховній Раді ще в серпні 2024 року, але процес їхнього розгляду не рухається. Багато пам’яткоохоронців і експертів галузі вважають, що це вкрай важливо здійснити. Тож ми сподіваємося, що нове керівництво Міністерства культури України зверне увагу на важливість цих змін», — підкреслила Ганна Старостенко.
Окрема увага на засіданні була прикута до питань відновлення об’єктів, пошкоджених внаслідок російських обстрілів. За словами заступниці голови КМДА, у Києві налічується понад 150 таких об’єктів, серед яких — РАЦС на Подолі, що був нещодавно відреставрований, але знову зазнав пошкоджень.
Посадовиця зазначила, що зміни до постанови КМУ №1342 ускладнили процедури відновлення: «Тепер для проведення протиаварійних робіт необхідна повна науково-проєктна документація, що затягує процес, особливо перед зимовим періодом».
На завершення свого виступу Ганна Старостенко нагадала, що на попередньому засіданні група розглянула проект рішення, який передбачає додатковий захист історичних будівель. Було ухвалено рішення виключити щойно виявлені об’єкти, оскільки для них готується облікова документація. Також створено спеціалізовану підгрупу для опрацювання питань, пов’язаних із багатоквартирними будинками, які мають історичну цінність.
Однією з головних доповідачок на засіданні стала Марина Соловйова, очільниця Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Вона зауважила, що під час попереднього засідання, яке відбулося 17 липня 2025 року, було ухвалено рішення про виключення щойно виявлених об’єктів культурної спадщини з робочого переліку.
За своїм повідомленням, Марина Соловйова відзначила, що після виключення щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, загальна кількість позицій у переліку становить 1205.
Експертна група при Департаменті охорони культурної спадщини провела класифікацію об’єктів за п’ятьма категоріями:
— Рядова історична забудова, яка формує характерне середовище поруч із пам’ятками значної архітектури. Таких об’єктів — 180, і робоча група підтримала пропозицію виокремити їх в окремий перелік для подальшої роботи.
— Будівлі, що не сумісні з визначенням історичної забудови, зведені переважно після 1960-х років. Їх — 74, ці об’єкти було вирішено виключити з переліку.
— Будівлі, що потребують додаткових досліджень — 262 позиції, щодо яких експерти ще не змогли визначити період будівництва або історичну цінність. Для їхнього аналізу необхідні архівні дослідження та залучення спеціалістів. Пропозиція щодо створення окремого переліку для таких об’єктів також була підтримана учасниками робочої групи.
— Об’єкти з обмеженим доступом, зокрема урядові та військові будівлі, які наразі неможливо обстежити. Кількість цих будівель уточнюється.
— Адреси, де історична забудова не виявлена. В процесі інвентаризації та фотофіксації експерти з Департаменту охорони культурної спадщини виявили, що деякі адреси, внесені у попередні плани, фактично не існують або не мають ознак історичної забудови.
Усі дані були отримані на основі історико-архітектурного опорного плану, доповнені виїзними обстеженнями, фотофіксацією та аналітичними висновками експертної групи.
«Ми перевірили адреси, уточнили статуси, і тепер маємо структурований перелік, який дозволяє перейти до наступного етапу — розробки механізмів захисту для важливої історичної забудови та об’єктів, що потребують подальших досліджень», — відзначила директорка ДОКС.
Марина Соловйова підкреслила, що всі дані отримані на основі історико-архітектурного опорного плану, доповнені виїзними обстеженнями, фотофіксацією та аналізом експертної групи. За її словами, інвентаризація дозволила уточнити статуси об’єктів та сформувати структурований перелік, який стане важливим документом для подальших рішень щодо захисту і реставрації історичної забудови Києва.
Учасники засідання акцентували на необхідності швидкого оформлення протоколу та внесення відповідних змін до переліку. Було висловлено намір зібратися до кінця року, щоб затвердити остаточний очищений список об’єктів, які підлягатимуть охороні. Окрему увагу планується приділити будівлям, що мають статус значної історичної забудови, але які опинилися в зоні ризику через затягнуті інвестиційні проєкти або відсутність будівельних робіт.
Нагадаємо, що у столиці продовжується робота над додатковими механізмами захисту історичної забудови міста.
До теми: Київ активно працює над охороною цінної історичної забудови.