Ірина Тарасова, дружина військовослужбовця, відкрито заявила про серйозні проблеми в медичному обслуговуванні бійців та принизливе ставлення до військових у міській клінічній лікарні №5. Її чоловік, сержант ЗСУ, доброволець з 2022 року, вже 4 роки служить у війську, з яких понад 2 роки на передовій, і зараз знаходиться в критичному стані в реанімації.
Ірина зазначила, що після полігону у Старичах у її чоловіка розвинувся менінгоенцефаліт. Він перебував 10 днів без свідомості, і стан залишається стабільно важким.
«Ліки купуйте самі» та відсутність координації з батальйоном
Жінка повідомила, що лікарня відмовляється надати пацієнту необхідні медикаменти, зокрема противірусні препарати та антибіотики, вартість яких складає близько 2300 грн на день, а курс лікування може тривати до трьох місяців. Вона також зазначила, що МРТ з контрастом пропонують робити за рахунок родини в іншій медичній установі.
Такі дії, підкреслює вона, суперечать законодавству, яке гарантує військовослужбовцям безкоштовне лікування та діагностику.
Окрім цього, Ірина звернула увагу на те, що батальйон її чоловіка не бере участі в його лікуванні, не координує процес та не реагує на ситуацію, хоча відповідні підрозділи мали б підтримувати зв’язок з лікарнею.
«Він не воював»: приниження від лікаря-невролога
Ірина також озвучила ім’я лікаря, який, за її словами, проявив зневажливе ставлення до важкохворого бійця. Це лікарка-невролог Оксана Жеграй, яка виконує обов’язки завідувачки відділення неврології лікарні №5.
Жінка повідомила, що, побачивши її чоловіка після генералізованих судом, лікарка дозволила собі неприязні коментарі:
- «він не воював»
- «яке там УБД»
- «у мене багато таких, яким я довідки виписую»
Ірина підкреслила, що ставлення лікарки до її чоловіка відповідало цим словам – це прояв зневаги та байдужості без належної допомоги.
«Я вважаю, що ця особа має бути покарана, адже я вірю у справедливість, яка завжди настане», – написала Ірина.
60 годин без медичного обслуговування та відсутність медикаментів
За словами Ірини, її чоловік залишався без необхідної медичної допомоги протягом 60 годин, а лікарня фактично переклала фінансовий тягар лікування на сім’ю. Вона характеризує це як «пряму відмову державного медзакладу виконати свої зобов’язання».
Публічні вимоги та призив до розголосу
Ірина звернулася до державних установ з конкретними вимогами:
- Провести службову перевірку щодо дій медичних працівників та можливих порушень законодавства.
- Надати офіційні пояснення від лікарні, НСЗУ, КМДА та військової частини.
- Забезпечити лікування за рахунок держави, як того вимагає закон.
«Це не просто запит. Це вимога виконати зобов’язання перед тими, хто ризикував своїм життям заради кожного з нас», – підкреслила жінка.
Вона також подякувала друзям і волонтерам, які сприяють її чоловіку у реанімації.
Реакція суспільства: хвиля обурення та свідчення системних проблем
Після публікації звернення Ірини про зрив лікування її чоловіка в лікарні №5 в соцмережах виникла активна дискусія. Коментарі перетворились на мозаїку людських переживань, розчарувань і підтримки. Люди ділилися власним досвідом, аналізуючи причини збоїв у системі та закликаючи Ірину не зупинятися у боротьбі.
Один користувач емоційно зазначив, що подібні ситуації – це не виключення, а буденність: військовим часто відмовляють у медикаментах, а людське життя часто сприймається як щось другорядне. Він зауважив, що навіть добрі лікарі вимушені відправляти родичів бійців по волонтерські збори.
Коментаторка Олена Гордієнко відзначила ключові проблеми:
- медична служба батальйону відповідає за бійця лише до моменту евакуації;
- лікарні переповнені і не мають ресурсів;
- НСЗУ покриває лише частину витрат;
- Міністерство охорони здоров’я не виконує координуючу функцію.
Вона підкреслила, що родині потрібно «стукати в усі двері», оскільки інакше ситуація не зміниться.
Інша коментаторка Світлана Кернер підняла важливе питання: чому важкохворий військовий потрапив у цивільну лікарню, а не у військовий шпиталь, де лікування забезпечене безкоштовно? Вона закликала до звернення до військової прокуратури та правоохоронних органів у зв’язку з фактичною відмовою лікарні виконати свої зобов’язання.
Ще одна коментаторка поділилася сумним досвідом: за три з половиною роки служби її чоловік-доброволець не отримував ані належної медичної допомоги, ані зарплати. Вона зазначила: «внутрішній ворог часто підступніший за зовнішнього».
Користувачка Ірина Худ підсумувала настрій коментаторів:
«Нема слів. І так скрізь – усе тримається на волонтерах».
Також повідомляли, що в Україні розпочинається перший у Східній Європі медичний проект, який поєднує переваги штучного інтелекту, біотехнологій та фагової терапії для лікування військових із важкими бактеріальними інфекціями, стійкими до антибіотиків. Мінцифра, Міністерство охорони здоров’я, Клінічна лікарня «Феофанія» та британська компанія GutSee Health Limited підписали Меморандум про співпрацю для запуску інноваційного AI-проєкту, спрямованого на персоналізоване лікування складних інфекцій.
Фото: колаж Ірина Тарасова, SUD.UA.
Створено за матеріалами: kyivschina24.com