Щоліта каштани у містах передчасно жовтіють, скидають листя та починають засихати. Основною причиною цього явища експерти вважають каштанову мінуючу міль. На думку першого заступника голови Державної екологічної інспекції України, колишнього заступника гендиректора «Київзеленбуду» Дмитра Заруби, наразі немає ефективного та водночас доступного способу масового захисту каштанів у містах.
Чому каштани втрачають листя
Пік активності каштанової мінуючої молі припадає на червень і липень. Личинки цього шкідника проникають у листя та живляться його тканинами, утворюючи характерні «міни». Внаслідок цього листова пластина втрачає здатність виконувати свої функції, стає жовтою та засихає.
«Міль поступово виїдає листя, і в результаті воно втрачає свої властивості та починає сохнути. Хоча висока температура також може впливати на стан дерев, все ж таки в більшості випадків це наслідок дії мінуючої молі», — пояснив Дмитро Заруба.
Масовий захист дерев залишається викликом
На думку фахівця, використовувати звичайну зовнішню хімічну обробку дерев не дозволяють санітарні вимоги. Водночас вакцинація каштанів, що передбачає введення препарату безпосередньо в організм дерева, є ефективною, але досить дорогою.
Вартість однієї дози, за оцінкою Заруби, становить приблизно 50 євро. Якщо обробляти в такий спосіб усі каштани в містах, витрати будуть дуже високими.
Тому серед можливих довгострокових рішень розглядається поступова заміна каштанів на інші породи, такі як платани та катальпи.
Чи можуть каштани замінити платани
Дмитро Заруба підкреслює, що каштан не є аборигенним видом. Натомість місцевими породами є, зокрема, дуби та клени.
Як альтернатива, фахівець зазначає платан. За його словами, ці дерева вже активно ростуть у містах, зокрема вздовж багатьох проспектів. У багатьох європейських містах платани використовуються для озеленення цілих вулиць. Вони добре витримують умови міського середовища, а розмір їхнього листя подібний до каштанового.
Хрещатик має додаткові проблеми
Окремою проблемою є стан дерев уздовж центральних магістралей міст. Зокрема, на Хрещатику кореневій системі складно розвиватися через бетонні конструкції під землею, а взимку дерева додатково потерпають від протиожеледної солі.
На таких ділянках, вважає фахівець, доцільніше висаджувати більш посухостійкі види або використовувати дерева в контейнерах із системою автоматичного поливу.
У містах вже використовують феромонні пастки
Незважаючи на це, повністю відмовлятися від каштанів у містах наразі не планують. У боротьбі з мінуючою міллю «Київзеленбуд» застосовує феромонні пастки. Їх встановлюють у парках та скверах, щоб зменшити чисельність шкідника.
Цей метод не приносить миттєвих результатів, проте має накопичувальний ефект і вимагає системного застосування протягом кількох сезонів. За інформацією озеленювачів, в тих районах, де проводять таку роботу, чисельність шкідника вже почала знижуватися.
Отже, каштани у містах стикаються з подвійним викликом — мінуючою міллю та вимогливими умовами міського середовища. Поки не існує універсального способу захисту всіх дерев, фахівці схиляються до комплексних методів боротьби зі шкідником та поступової зміни підходів до міського озеленення.
Фото: Наталія Лебідь
Створено за матеріалами: kyivschina24.com