Про токенізацію говорять щодня. Але коли 2 липня 2026 року Міжнародний валютний фонд опублікував матеріал «Токенізація може змінити світову фінансову архітектуру», це вже не звучало як технологічний хайп.
Артем Ляшанов, підприємець і фінтех-експерт з понад десятирічним досвідом у платіжній індустрії, розглядає, що стоїть за цим сигналом і що він означає для бізнесу поза стінами інвестиційних банків.
Що таке токенізація і чому це більше, ніж цифровізація
Щоб зрозуміти суть змін, важливо розрізнити два поняття, цифровізацію і токенізацію. Більшість фінансових активів вже давно існують у цифровому вигляді: акції, облігації, платежі. Але самі процеси залишаються послідовними, спочатку виконання угоди, потім кліринг, потім розрахунок. Між кожним кроком час, посередники і ризик.
Токенізація йде далі простої цифровізації. Вона вбудовує право власності та можливість передачі безпосередньо в сам актив. Коли токенізований актив змінює власника, смарт-контракти можуть одночасно виконати угоду, передати право власності та здійснити платіж, усе на спільному реєстрі.
Інакше кажучи, процеси, що сьогодні відбуваються послідовно протягом днів, стають одночасними і займають секунди. Для фінансової системи це не просто прискорення це зміна самої логіки того, де і як виникає ризик.
За даними опитування BNY Mellon і Celent, 97% інституційних інвесторів погоджуються, що токенізація революціонізує управління активами. А BCG оцінює потенційний обсяг токенізованих неліквідних активів у близько 16 трильйонів доларів до 2030 року близько 10% світового ВВП.
«Токенізація це зміна того, як право власності і розрахунок взаємопов’язані на рівні інфраструктури. Розуміти це важливо, тому що наслідки виходять далеко за межі криптовалютного ринку».
Артем Ляшанов
Що вже відбувається
Те, що ще кілька років тому обговорювалося як теоретична можливість, сьогодні реалізується у виробничих системах найбільших фінансових інституцій світу.
ANZ Bank використав протокол міжланцюгової взаємодії для здійснення покупки токенізованих природних активів за допомогою власного стейблкоїна, продемонструвавши, як банки можуть дозволити клієнтам торгувати активами на різних блокчейнах без складної індивідуальної інтеграції.
У травні 2025 року JPMorgan, Ondo Finance та Chainlink успішно завершили один з найпрактичніших інституційних пілотів у токенізованих фінансах: інвестор придбав токенізований фонд казначейських облігацій США за реальні долари, розміщені в JPMorgan, і токенізований актив, і грошовий платіж були розраховані в один і той самий момент. У традиційних ринках навіть великі угоди зазвичай розраховуються через один або два дні.
На Sibos 2025 Chainlink разом з 24 найбільшими фінансовими інститутами та ринковими інфраструктурами, серед яких Swift, DTCC, Euroclear, SIX, UBS і Wellington Management продовжили роботу зі створення уніфікованої інфраструктури для обробки корпоративних дій.
Реєстри та токенізовані активи вже виходять за межі пілотів:
- Станом на липень 2026 року загальна вартість розподілених токенізованих активів перевищила 27,65 мільярда доларів, а обсяг активів, що представлені у токенізованому вигляді 441 мільярд доларів;
- Банк Японії тестує токенізовані японські державні облігації як цифровий заставний інструмент із залученням Mizuho і Nomura. У Європі регульовані пілоти токенізованих держоблігацій переходять у початкову виробничу фазу в рамках дорожньої карти ЄЦБ на 2026–2028 роки.
Токенізація дає бізнесу кілька практичних переваг, що прямо впливають на операційну ефективність і вартість капіталу.
Атомарний розрахунок типу Delivery vs. Payment (DvP) у токенізованому середовищі означає, що обмін активу і платежу відбувається одночасно або обидві події відбуваються, або жодна. Це усуває ризик контрагента і вивільняє капітал, який інакше застряг би в процесах клірингу.
Розрахунок у день угоди (T+0) скорочує кредитний ризик протягом розрахункового вікна і покращує ефективність капіталу. Активи з високою якістю можуть бути мобілізовані швидко і на різних платформах.
Що це означає практично:
- Менша потреба в заставі для забезпечення відкритих позицій;
- Зменшення витрат на ручну звірку і рекомендаційні процеси між банками-кореспондентами;
- Доступ до нових класів активів, наприклад, токенізованої нерухомості або фондів грошового ринку, для ширшого кола учасників, не лише великих інституцій;
- Автоматизована торгівля 24/7 і programmable compliance, де смарт-контракти вбудовують дотримання регуляторних вимог безпосередньо в транзакцію.
«Для великого корпоративного казначейства T+0 розрахунок це інший рівень управління ліквідністю. Для малого бізнесу токенізований доступ до інструментів, раніше доступних лише інституційним інвесторам, це інша вартість капіталу»
Артем Ляшанов
Де зараз проходить межа між реальністю та очікуванням
Попри реальний прогрес, важливо розуміти, де токенізація вже є робочою реальністю, а де залишається на горизонті.
Що вже функціонує в промисловому масштабі:
- Токенізовані фонди грошового ринку як альтернатива overnight-депозитам для корпоративних казначейств;
- Атомарний розрахунок у пілотних проєктах між великими фінансовими інституціями (JPMorgan, ANZ, UBS);
- Токенізовані держоблігації в регульованих юрисдикціях (Японія, пілоти ЄЦБ).
Що поки залишається на стадії розвитку:
- Уніфіковані стандарти між різними блокчейн-мережами і традиційними системами;
- Повноцінна правова ясність щодо юрисдикції і остаточності права власності в більшості ринків;
- Масовий доступ для малого та середнього бізнесу до токенізованих інструментів.
Артем Ляшанов – підприємець, фінтех-експерт та інвестор з понад 10-річним досвідом у платіжній індустрії.