Держава виділила майже 3 млрд грн на підготовку столиці до опалювального сезону. Проте ефективність обраної стратегії викликає питання через зосередження зусиль на великих ТЕЦ замість розвитку розподіленої генерації та відсутність затвердженого комплексного плану стійкості. Про це повідомив депутат міської ради Андрій Вітренко.
Як зазначив депутат, у КМДА основна увага зосереджена на відновленні великих теплоелектроцентралей та забезпеченні резервного живлення для критичної інфраструктури.
Водночас є сумніви щодо стійкості такої моделі, адже ТЕЦ залишаються вразливими об’єктами, які можуть знову зазнати удару. У цьому контексті ставляться під питання ефективність обраної стратегії.
Окремо Вітренко зазначив, що недостатньо уваги приділяється розвитку розподіленої генерації. Блочно-модульні котельні та когенераційні установки фінансуються за залишковим принципом, що вважається недостатнім. Натомість підкреслюється, що така система є більш стійкою, оскільки не концентрується в одному місці і не може бути знищена одним ударом.
«На засіданні Координаційного центру з реалізації комплексних планів стійкості регіонів виникли конкретні зауваження: у столиці все ще немає офіційно затвердженого комплексного плану стійкості. Всі ці роботи потрібно терміново перевести в чіткий формат з реальними графіками виконання, конкретними відповідальними особами, підписаними рішеннями та постійним контролем за результатами,» – підкреслив Андрій Вітренко.
Депутат наголосив, що до початку зими залишається обмежений час, тому потреба в швидких і системних рішеннях зростає.
Також стало відомо, що повна реконструкція системи теплопостачання у столиці може тривати від 20 до 30 років. Це не про косметичні ремонти, а про фактичну розробку нової енергетичної інфраструктури міста. Сучасна система централізованого опалення є складною багаторівневою структурою, що включає теплоелектроцентралі, магістральні тепломережі та розподільчі вузли.
Фото: КМДА
Створено за матеріалами: kyivschina24.com