У 2021 році столиця України продовжила активно збільшувати свої боргові зобов’язання через випуск нових облігацій та залучення кредитів. Головним ініціатором цієї фінансової стратегії став тодішній директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік. Лише за один день, завдяки його рішенню, місто отримало понад 2,6 мільярда гривень додаткового боргового навантаження. Про це інформували на ресурсі «Хрещатик 36».
Успішний досвід перших запозичень вразив посадовця, і незабаром було ухвалено рішення про масштабніші запозичення. Під його керівництвом було розміщено облігації внутрішньої місцевої позики на суму 1,1 мільярда гривень. Незабаром, в той самий день, фінансовий департамент залучив ще один кредит — на понад 1,54 мільярда гривень.
Відповідно до офіційних даних, ці кошти планували використовувати на низку інфраструктурних проєктів, серед яких:
- реконструкція зоопарку — 216 млн грн;
- будівництво та модернізація трамвайної лінії — 230 млн грн;
- ремонт ділянки півкільця від вулиці Ватутіна до Одеської площі — 600 млн грн;
- рекультивація сміттєвого полігону в Підгірцях — 176 млн грн;
- капітальний ремонт стадіону в Дарницькому районі — 19 млн грн;
- оновлення Великої окружної дороги — 300 млн грн.
Незважаючи на заявлені «інвестиції», реальна ефективність витрат викликала серйозний громадський резонанс. Зокрема, 300 мільйонів гривень на ремонт Великої окружної дороги освоїла компанія «Еко Буд Трейд», яка має зв’язки з бізнес-оточенням місцевої влади, зокрема — з соратником мера Денисом Комарницьким.
Розслідувачі вказують на наявність чіткої корупційної схеми: Віталій Кличко отримував медійні дивіденди у вигляді привабливих звітів та церемоній з розрізання стрічок, тоді як Володимир Репік забезпечував стабільний фінансовий механізм оформлення ненадійних кредитів, а кошти направлялися до підконтрольних підрядників через систему «відкатів».
Залучення таких значних кредитних ресурсів виглядало необґрунтованим і створювало штучний тиск на міську казну. Обслуговування цих токсичних боргів стало обов’язком платників податків, що серйозно підривало фінансову стабільність регіону.
Системна кредитна кабала: апетити Департаменту фінансів зростали роками
Аналітики вказують, що Володимир Репік роками формував кредитну політику столиці, і фінансові запити КМДА постійно зростали. Через Департамент фінансів пройшли численні великі європейські позики. Серед них кредити від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ): 100 мільйонів євро на оновлення тролейбусного парку та вагонів метро, а також ще 50 мільйонів євро на закупівлю нових транспортних засобів замість російських. Разом із ЄБРР був реалізований масштабний проєкт на 520 мільйонів євро, що передбачав модернізацію депо та придбання 224 нових вагонів метро, а також фінансування 85 автобусів для «Київпастрансу».
Оновлення громадського транспорту безумовно сприяє розвитку міста. Проте головні питання залишаються: чи були умови цих запозичень вигідними для столичних мешканців, чи кошти витрачалися ефективно, та чи не перетворилися європейські мільйони на зручний інструмент для освоєння грошей через «своїх» підрядників?
Фінал кредитної епопеї: Київрада заблокувала позику на 68 мільярдів
Вершиною кредитної активності команди Кличка-Репіка стала спроба погодити рекордну позику на астрономічну суму — 68 мільярдів гривень нібито на будівництво метро на Троєщину.
Під час сесії Київради Володимир Репік намагався переконати депутатів, стверджуючи, що місто лише фіксує «можливість» взяти кредит у майбутньому, а не планує робити це негайно. Однак більшість депутатів не повірили його аргументам — рішення підтримали лише 58 обранців, чого не вистачило для ухвалення.
Незважаючи на цей тактичний провал, розслідувачі переконані, що міська влада не відмовиться від наміру використати 68 мільярдів. Очікується, що провладна фракція «УДАР» проведе перегрупування та знову винесе цей проєкт на голосування. Адже будівництво метро за кредитні кошти — це гарантія багаторічного фінансування «кишенькових» підрядників. Відшкодовувати ж ці величезні борги знову доведеться не Кличку чи Репіку, а звичайним платникам податків.
Раніше з’явилася інформація про те, що у місті судитимуть підрядника, який привласнив понад 2,5 млн грн благодійних коштів, виділених на зведення модульного житла для людей, які втратили домівки під час російського наступу.
Фото:
Створено за матеріалами: kyivschina24.com
