RE:СХЕМА
Мільярдні тендери на дорожні роботи давно стали окремим жанром українських державних закупівель. У них є все: величезні кошториси, резонансні кримінальні справи, обшуки від правоохоронців та підрядники, які, незважаючи на скандали, продовжують отримувати нові бюджетні кошти.
У цьому матеріалі рубрики «RE:СХЕМА» ми розглянемо, як один із ключових фаворитів «Великого будівництва» претендує на сотні мільйонів гривень, не надавши жодного кошторису, без власної техніки та з ознаками можливого тендерного конфлікту.
Продовжуємо вивчати нові дорожні тендери Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Україні.
Як отримати підряди на 1,8 мільярда, майже не маючи власної техніки?
Зараз забудемо про кримінальний контекст нашого сьогоднішнього «героя». Не згадуватимемо про численні справи, обшуки та підозри. Важливо лише зазначити: ТОВ «Автомагістраль-Південь» зареєстроване в Одесі з 2006 року.
Далі говоритимемо виключно про факти, що містяться у документах двох свіжих закупівель. Обидва тендери оголошені Службою відновлення та розвитку інфраструктури 3 червня 2026 року. Загальний бюджет становить близько 1,8 мільярда гривень. Об’єкт закупівлі – експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.
Переможцем обох тендерів стало ТОВ «Автомагістраль-Південь». Проте, договори з компанією, як і в нашій попередній історії, досі не підписані. Це важлива деталь.
Один із тендерів компанія виграла без жодної конкуренції. В іншому до фінального етапу дійшло ще одне підприємство – ТОВ «Ростдорстрой», також зареєстроване в Одесі. Тут виникає логічне запитання: чи не знайшлося жодного місцевого учасника для багатомільярдних тендерів?
Відповідь частково можна знайти у дослідженні наших колег із «Наших грошей». У ньому висловлюються обґрунтовані припущення про наявність стабільних господарських зв’язків між ТОВ «Автомагістраль-Південь» та ТОВ «Ростдорстрой». Отже, запитання до правоохоронців звучить цілком до місця: чому не перевірити ці торги на предмет можливих змов?
Продовжуючи, ми звертаємо увагу на те, що ТОВ «Автомагістраль-Південь» подало довідки про техніку для обох тендерів. Цікаво, що документи мають однаковий вихідний номер, дату і фактично дублюють один одного. Тобто пропонується один і той самий комплект техніки для двох проектів на загальну суму 1,8 мільярда гривень.
Не менш цікаво, що у довідці зазначено 182 одиниці техніки за 30 позиціями. Але власних машин у ТОВ «Автомагістраль-Південь» всього дев’ять. В їхньому арсеналі два асфальтоукладачі, два дорожні котки, дві машини для нанесення розмітки і чотири автопідйомники.
Усе інше – це оренда, лізинг чи залучена техніка. Постає логічне запитання: чи вистачить дев’яти власних машин для реалізації двох багатомільярдних дорожніх проєктів одночасно?
Тепер, згідно з традицією нашої рубрики, переходимо до цікавого – аналізу кошторисів і цін на будівельні матеріали.
Усе той же пісок. І не тільки
Після десятків розслідувань знову виникає запитання: чи контролюють замовники ціни, які закладають підрядники у кошториси?
Одна справа, коли різниця у вартості становить кілька тисяч гривень. Такі суми можна списати на похибки, логістику чи коливання ринку. Але зовсім інша ситуація, коли можливі втрати бюджету вимірюються мільйонами.
Відкриваємо кошторис ТОВ «Автомагістраль-Південь». Першою позицією є індивідуальні оцинковані металоконструкції (секції СБ-1, товщина 4 мм), які підрядник оцінює в 108 032 гривні за тонну з ПДВ.
Водночас на ринку аналогічні конструкції коштують близько 63 612 гривень за тонну. Різниця складає 45 420 гривень на кожній тонні. Загальний обсяг закупівлі у двох тендерах може принести підряднику потенційну «економію» близько 8,5 мільйона гривень лише на металоконструкціях.
Справжньою класикою для наших дорожніх розслідувань став пісок. ТОВ «Автомагістраль-Південь» продовжує цю традицію, зазначаючи у кошторисі ціну піску в 750 гривень за кубометр з ПДВ, тоді як на ринку він стартує від 370 гривень.
Ніби й не така велика різниця, але, враховуючи обсяги закупівлі – понад 43 тисячі кубометрів – потенційна переплата може досягти 16 мільйонів гривень.
Схоже, що історія з «золотим піском» у дорожніх тендерах ризикує стати стабільною традицією.
І на завершення – кілька простих запитань
Не будемо запитувати, як компанія з дев’ятьма власними одиницями техніки за п’ять років «освоїла» майже 100 мільярдів гривень у межах державних проектів. Не згадуватимемо про тривалу історію кримінальних проваджень і корупційних скандалів.
Сьогодні на кону – два нові проекти. І вже на старті ми помічаємо потенційні завищення вартості на щонайменше 24 мільйони гривень за двома позиціями кошторису. Бачимо підрядника з дев’ятьма власними машинами, що претендує на утримання понад 627 кілометрів державних доріг.
Якого результату слід очікувати? Якісних доріг та ефективного використання бюджетних коштів? Чи нової історії, де мільярди використовуються швидше, ніж з’являються результати?
Схоже, ми отримаємо відповідь незабаром. І дуже хочеться, аби цього разу вона не підтвердила стару істину про дві вічні українські проблеми – дороги та тих, хто ними управляє.
Фото: «Київщина 24/7».
Створено за матеріалами: kyivschina24.com