На старовинних будівлях столиці можна виявити сотні жіночих силуетів: від античних богинь до міфічних німф і величних каріатид. Напередодні Дня архітектури журналісти дослідили символіку та приховані значення, які архітектори минулого залишили на європейських фасадах. Традиція прикрашати споруди ліпкою та образами людей має глибокі корені, але особливого розвитку вона набула на зламі XIX та XX століть під час так званої «будівельної лихоманки». Про це повідомляє Вечірній Київ.
У цей період розкішний декор став своєрідним маркетинговим інструментом, який дозволяв домовласникам конкурувати за заможних орендарів та демонструвати свій статус.
Одним із популярних елементів тієї епохи стали каріатиди — жіночі постаті, що виконують функцію опор. На прикладі будинків Михайла Іконнікова, садиби Лева Кучера, будинку Шампаньєра та колишнього «Палас-Готелю» можна простежити їхню еволюцію від строгого неоренесансного стилю до емоційного модерну. Витончені жіночі фігури прикрашають також садибу Леоніда Родзянка та прибутковий будинок Якова Бєлаковського.
Не менш важливу роль відігравали маскарони — рельєфні обличчя, що прикрашали арки та вікна. Найвідоміший із них знаходиться на «Будинку удови, що плаче» на вулиці Лютеранській. За легендою, під час дощу з її очей течуть сльози, хоча насправді цей ефект виникає через конструкцію стікання води по рельєфу, що, можливо, зображує міфічного птаха Гамаюна. Інші виразні маскарони з чіткими грецькими профілями прикрашають будинок Всеволода Демченка.
Вибір конкретних античних сюжетів часто вказував на престиж будівлі або світогляд її власника. Наприклад, фасад будинку Льва Гінзбурга прикрашають шість скульптур богинь, серед яких Афродіта, Деметра та Афіна з їхніми традиційними атрибутами. На будинку Ісая Ісерліса розташовано барельєф «Тріумф Фріни», а в Пасажі можна побачити панно з міфологічними сюжетами про Посейдона, Амура і Психею, Прометея, а також Афродіту і Гефеста. Завершує цей архітектурний літопис відомий «Будинок з химерами» Владислава Городецького, де скульптор Еліо Сала створив витончені барельєфи русалок і морських німф, які стали одним із найяскравіших зразків київського модерну.
Раніше повідомлялося про те, що у столичному кінотеатрі «Жовтень» стартував 23-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Цього року головною темою заходу стали «Прості конструкції» — дослідження базових речей, внутрішніх опор та солідарності, які допомагають українцям вистояти під тиском війни і які варто взяти із собою у майбутнє.
Фото: Вечірній Київ
Створено за матеріалами: kyivschina24.com