До кінця 2026 року планується довести потужність когенераційних установок до 200 МВт. Наразі в місті вже функціонують установки загальною потужністю 60 МВт. Про це в інтерв’ю з LB повідомив в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
За його словами, місцева влада формує систему розподіленої теплової генерації, яка має зменшити ризики. Однак повністю захистити такі об’єкти від атак неможливо.
«Місто створює розподілену теплову генерацію, що забезпечить певний рівень диверсифікації ризиків. Але слід пам’ятати, що всі об’єкти можуть бути уражені», — зазначив Пантелеєв.
Раніше розглядалася можливість встановлення малих котелень на базі центральних котельних пунктів. Від цього варіанту відмовилися через декілька проблем: велику кількість таких об’єктів, складність прокладання потрібних мереж і ризики безпеки.
«Кожна така котельня розташована всередині дворів, удари по них можуть наражати на небезпеку сусідні будинки», – пояснив посадовець.
У результаті було обрано інший підхід — створення об’єктів, які за масштабами та місцем розташування дозволяють знижувати ризики. Їх, передусім, пов’язують з уже наявною мережею теплопостачання.
Для частини столиці відповідні рішення впроваджує Агентство відновлення. Для районів, які повністю залежать від однієї ТЕЦ, передбачено окреме рішення.
Пантелеєв підкреслив, що створення кожного такого об’єкта вимагає виконання кількох завдань. Зокрема, потрібно працювати з газовою та електричною інфраструктурою, а також системами теплопостачання і водопостачання.
Однією з основних проблем він назвав недостатню спроможність джерел та газотранспортної системи.
«У спроможності джерел і газопостачання. Оскільки основними споживачами газу є населення, яке споживає газ у певних обмежених обсягах, для цих потреб прокладено мережі низького тиску. А тепер постає абсолютно нове завдання: реконструкція системи газопостачання для потреб розподіленого теплопостачання», – зазначив він.
За словами посадовця, терміни виконання таких робіт можуть істотно змінюватися: деякі проекти реалізуються за кілька місяців, тоді як інші потребують більше часу.
Чому когенерації недостатньо для всієї електросистеми
Хоча когенераційні установки одночасно виробляють електричну енергію та тепло, поки що їх недостатньо для повного забезпечення міста електроенергією.
Використання тільки когенераційних установок для створення альтернативної системи електропостачання наразі недосяжне.
Пантелеєв пояснив це величезними обсягами споживання міста. За його словами, взимку загальне навантаження Києва досягало близько 1900 МВт, що приблизно дорівнює 2 ГВт.
«Зиму ми провели з сумарним навантаженням у 1900 МВт, що майже два гігавти. Цю електроенергію нам постачала атомна енергетика, оскільки, на жаль, цієї зими місто залишилося без власної генерації, виробленої на газі (київські ТЕЦ). Кожна когенераційна установка має потужність 2–3–4,5 МВт. Отже, щоб перекрити зимове споживання електроенергії, потрібно зібрати величезну кількість таких установок, що є значним викликом… До того ж вони також використовують газ, тому для їхньої роботи потрібно побудувати додаткову систему газопостачання», – підкреслив Пантелеєв.
Водночас посадовець зазначив кілька переваг когенераційних установок. Серед них — можливість швидкого запуску установок та їх економічна ефективність, адже вони одночасно виробляють тепло і електрику.
Місто планує до кінця року ввести в експлуатацію когенераційні установки загальною потужністю 200 МВт. Наразі вже реалізовано 60 МВт.
Чому частину установок не встановили до минулої зими
Окремо Пантелеєв прокоментував ситуацію з когенераційними установками, які місто придбало ще у 2024 році, але деякі з них не змогли змонтувати до попереднього опалювального сезону.
«Деякі установки не були встановлені, ще залишалися роботи з облаштування для них укриттів. Ці об’єкти встановлювалися в укриттях другого рівня, це було новим проектуванням і організацією роботи в укритті та підключенням мереж. Ми зіткнулися з ситуацією, у якій такого досвіду ще не було», – зазначив він.
Фото: Віталій Кличко
Створено за матеріалами: kyivschina24.com