Київська міська державна адміністрація надіслала пропозиції до Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України та Офісу Президента. Це ініціативи, які повинні забезпечити своєчасне виконання Комплексного плану стійкості територіальної громади столиці та підготувати місто до наступного опалювального сезону. Про це інформував виконуючий обов’язки першого заступника голови КМДА, Петро Пантелеєв.
Пантелеєв підкреслив критичну необхідність державного фінансування для ряду важливих проєктів, а також ухвалення рішень щодо спрощення процедур закупівель. У разі відсутності таких кроків реалізація окремих заходів плану може затягнутися.
Зі слів Пантелеєва, уряд раніше погодив модель фінансування заходів Плану енергостійкості на принципах паритету — 50% коштів має надати міський бюджет, а інші 50% — державний. Проте наразі не визначені ані замовники, ані конкретні обсяги фінансування за окремими напрямками.
«Київ продовжує виконувати всі необхідні заходи для підготовки до нового опалювального сезону і реалізації Плану енергостійкості. Важливою складовою цієї роботи залишається підтримка з боку держави — у фінансовій та організаційно-правовій сферах, з огляду на масштаби і складність запланованих проєктів. Є питання, які потребують спільного вирішення з боку міста і держави, зокрема визначення джерел фінансування та механізмів, що дозволять швидше реалізувати необхідні заходи», — зазначив Пантелеєв.
Він також нагадав, що Комплексний план стійкості територіальної громади був представлений на засіданні Ради національної безпеки і оборони України 3 березня 2026 року. КМДА не отримувала повідомлень про його несхвалення чи зауважень, тому розпочала виконання плану відразу. У червні, враховуючи рішення уряду та необхідність встановити пріоритети на 2026 рік, до плану були внесені зміни.
КМДА щомісяця звітує перед РНБО та Кабінетом Міністрів України про стан виконання Комплексного плану стійкості. Під час робочих зустрічей на урядовому рівні було узгоджено модель фінансування заходів у співвідношенні 50% з міського та 50% з державного бюджету, а також спільну відповідальність за створення резервної системи теплопостачання.
Відповідно до цих домовленостей вже реалізуються масштабні проєкти, спрямовані на відновлення пошкодженої інфраструктури та посилення енергетичної стійкості. Серед них — інженерно-технічний захист, розвиток когенерації, забезпечення резервного живлення водопровідних і водовідвідних систем та створення розподіленої теплової генерації.
Загальна вартість проєктів, які реалізує місто, становить близько 23 млрд гривень, що є більше ніж половина загальної вартості всіх заходів у рамках Комплексного плану.
Окрім бюджетного фінансування, Київ активно залучає міжнародні ресурси, зокрема укладено кредитні угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку та АТ «Ощадбанк» на понад 5 млрд гривень.
Проте на даний момент кошти державного бюджету заплановані лише для окремих напрямів, зокрема для інженерно-технічного захисту та розподіленої теплової генерації. Попри звернення до центральних органів влади, місто поки що не отримало чітких настанов щодо обсягів державного фінансування.
Петро Пантелеєв вказав на те, що така ситуація ускладнює виконання одного з ключових завдань плану — створення резервної системи теплопостачання через будівництво нових та модернізацію вже існуючих джерел теплової енергії. У цих умовах одним із можливих заходів резервування може бути встановлення генераторів у критичних районах за рахунок державного бюджету.
Ще одним проблемним питанням залишається відсутність рішень щодо спрощення процедур закупівель. Зокрема, це стосується можливості змінювати істотні умови договорів після проходження експертизи проєктів, а також скасування вимог щодо локалізації. Це дозволило б застосовувати модель «проєктуй — будуй», що значно скоротило б строки реалізації.
«Якщо найближчим часом ці питання не будуть врегульовані, виконати окремі заходи Комплексного плану стійкості у визначені терміни буде неможливо», — підкреслив Пантелеєв.
КМДА вже направила до Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України та Офісу Президента лист із конкретними пропозиціями щодо вирішення цих питань.
Також повідомлялося, що усі теплоелектроцентралі столиці, включно з пошкодженою Дарницькою ТЕЦ, планують підготувати до нового опалювального сезону. Вже сьогодні можна впевнено говорити про відновлення потужностей, які забезпечують теплопостачання. Зокрема, Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4), що зазнала руйнувань внаслідок атак, вже подає гарячу воду.
Створено за матеріалами: kyivschina24.com