Лютий, що болить
«Лютий, що болить»… для України це не метафора, а реальність. Кожна пошкоджена церква, кожен музей з вибитими вікнами, кожна історична будівля зі слідами обстрілів – це не просто руйнування інфраструктури, а втрата частини нашої пам’яті.
Журналісти зібрали факти про руйнацію історичних об’єктів у 2025 році, масштаби втрат та кроки, які нині вживаються для їх фіксації та відновлення.
Зруйновані сторінки історії: масштаби руйнувань пам’яток
За даними Міністерства культури та інформаційної політики, загальна кількість постраждалих об’єктів досягає 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 одиниць культурної інфраструктури, що є одними з найбільших втрат для української культури після Другої світової війни.
Серед пошкоджених культурних об’єктів:
- 155 пам’яток національного значення,
- 1370 пам’яток місцевого значення,
- 160 щойно виявлених об’єктів.
Повністю зруйновано 45 пам’яток, а пошкодження зафіксовано в 18 областях України. Найбільших втрат зазнали регіони, де ведуться активні бойові дії. У столиці та сусідніх областях пошкоджено 172 об’єкти культурної спадщини.
Ці дані свідчать про систематичний вплив військових дій на культурну спадщину, яка формувалася століттями.
Під прицілом тисячоліть: війна б’є по святинях
Російські удари нищать не лише будівлі – вони спрямовані в саме серце української історії. У 2025 році під обстрілами опинилися святині, що пережили століття воєн і імперій. Те, що вистояло тисячу років, сьогодні знову змушене тримати удар.
Києво‑Печерська лавра
Не минула війна і духовного серця столиці – Києво-Печерської лаври. У січні 2025 року російські удари пошкодили окремі будівлі комплексу, зокрема вхід до Дальних печер та Благовіщенську церкву. Вибухова хвиля розбила вікна, пошкодила двері та фасади, залишивши тріщини у старовинних стінах.
Лавра – це не лише місце молитви та паломництва. Це культурний центр, який пережив століття та зберіг унікальні архіви, фрески та цінні стародруки. Пошкодження цих об’єктів – удар по духовній та культурній пам’яті нації.
Свято‑Софіївський собор
У ніч на 10 червня 2025 року потужний вибух під час масованої атаки пошкодив Собор Святої Софії – один із головних символів України. Пошкоджено фасад центральної апсиди, прилеглі архітектурні деталі та ліпнини, які роблять собор унікальним.
Це не просто релігійна святиня – собор, який існує понад тисячу років, є частиною Світової спадщини ЮНЕСКО. Руйнування його елементів стало не лише матеріальною, а й символічною втратою.
Спасо-Преображенський кафедральний собор, Біла Церква
У червні 2025 року під час чергової нічної атаки на київському напрямку вибухова хвиля пошкодила Спасо-Преображенський кафедральний собор – одну з головних духовних споруд регіону.
В результаті удару у храмі вибило вікна, зазнали ушкоджень окремі елементи фасаду. Собор, зведений у 1830-х роках, є пам’яткою архітектури національного значення та важливим релігійним осередком громади.
Під ударом культури: бібліотека, музей та кіностудія, які пережили обстріли
Війна цілить не лише у храми й пам’ятки архітектури. Під прицілом опиняється простір, де формується майбутнє – бібліотеки, кіностудії, культурні центри. У 2025 році російські атаки вдарили по місцях, що зберігають знання, історію та український голос у світі.
Національна бібліотека України для дітей
Російський безпілотник влучив і у будівлю Національної бібліотеки України для дітей. Вибухова хвиля розбила 10 віконних блоків і балконні двері, пошкодила внутрішнє оздоблення та фундамент. Тріщини виявлено навіть в укритті бібліотеки, оновленому торік за підтримки посольства Азербайджану.
У бібліотеці, де щодня приходять тисячі дітей та їхніх родин, зберігаються книги, що допомагають юним читачам пізнавати світ і власну культуру. Попри руйнування, бібліотека продовжує працювати.
Національна кіностудія імені Олександра Довженка
У ніч з 30 на 31 липня 2025 року під час масованого ракетного обстрілу постраждала Національна кіностудія Довженка – одна з найстаріших та найважливіших кіностудій світу.
Пошкоджено виробничі приміщення студії та частково готельні корпуси, вибито близько 90 вікон.
«Ці збитки – не просто матеріальні, це цілеспрямована спроба ворога стерти пам’ять і культурні коди, що формувалися століттями. Кіностудія – центр національної ідентичності, з архівами, технікою, костюмами та творчими здобутками, що отримали міжнародне визнання», – йдеться у повідомленні Мінкульту.
Музей ретро-автомобілів у Вишгородському районі (Межигір’я)
У січні 2025 року внаслідок падіння уламків збитих безпілотників постраждав музей ретро-автомобілів на території Межигір’я у Вишгородському районі.
Через вибух і пожежу була знищена частина експозиції: дев’ять транспортних засобів повністю згоріли, ще десятки отримали пошкодження різного ступеня. Музей був не просто колекцією техніки – це був простір збереження інженерної історії, культури автомобілебудування та приватних колекцій, які формувалися ентузіастами на протязі років.
Стратегічна атака на культурну ідентичність
Тетяна Бережна, віцепрем’єрка та Міністр культури України, підкреслила, що щоденні атаки російських військ на культурні об’єкти – це стратегічна атака на національну ідентичність.
«Постраждалі 2483 об’єкти культурної інфраструктури – це одна з найбільших втрат з часів Другої світової війни», – заявила Бережна.
Вона додала, що тимчасова окупація частини Луганської, Запорізької, Донецької та Херсонської областей ускладнює точну оцінку шкоди, адже на цих територіях наразі неможливо провести повний моніторинг культурних об’єктів.
Програми відновлення та цифровізації: як зберегти історію
Для захисту та відновлення культурної спадщини в Україні працює Український культурний фонд, який реалізує програму «Культурна спадщина». Проєкт підтримує:
- Реставраційні роботи пошкоджених пам’яток,
- Диджиталізацію об’єктів для створення віртуальних музеїв,
- 3D-моделювання зруйнованих пам’яток, що дозволяє зберегти інформацію навіть у разі подальших руйнувань.
Пріоритет надається оцифруванню матеріалів у прифронтових та деокупованих регіонах, аби майбутні покоління мали доступ до історії.
Розграбування спадщини: злочин, який триває
Окрім обстрілів і фізичних руйнувань, війна має ще один вимір – системне розграбування культурної спадщини. З 2022 року на тимчасово окупованих територіях викрадено десятки тисяч музейних предметів. Росія намагається привласнити українську історію, вивозячи колекції та переписуючи їх походження.
Факти незаконного переміщення та розграбування документує Офіс Генерального прокурора України. Вже підготовлено понад 6 тисяч форм для державного реєстру розшукуваних культурних цінностей, а 95 об’єктів внесено до міжнародних баз Інтерполу. Дані також передано митним органам для розміщення на платформі Всесвітньої митної організації ARCHEO.
Втім, є і приклади повернення. Символом міжнародної солідарності стала колекція «Кримське золото» – 565 музейних предметів, які вдалося повернути Україні завдяки багаторічній співпраці з партнерами.
Війна руйнує не лише міста – вона намагається стерти пам’ять. Тріщини на стінах храмів, вибиті вікна бібліотек і знищені музейні експонати – це удари по тому, що формувало нас століттями. Та поки фіксуються злочини, відновлюються пам’ятки й повертаються викрадені цінності, культурна спадщина залишається не лише об’єктом атаки, а й простором спротиву.
У результаті чергового обстрілу в Бориспільському районі постраждала церква. Цей випадок є ще одним свідченням того, що для російських терористів немає нічого священного. Вони цілеспрямовано руйнують житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури, школи, лікарні та навіть храми.
Фото: Мінкульт, ГУ ДСНС, Офіс Генерального прокурора
Створено за матеріалами: kyivschina24.com