Київська область за показниками доступності автобусних маршрутів опинилася на останньому місці серед усіх регіонів України. Такі дані представлено у дослідженні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Разом з тим, автори дослідження підкреслюють, що ці результати вимагають детального роз’яснення.
Маршрути Києва є окремою категорією, адже місто має специфічний адміністративний статус. Тому при складанні офіційної статистики маршрути столиці обліковуються окремо від Київської області.
У цьому аспекті автори пояснюють, що рішення про виключення столиці пов’язане з аспектами технічного характеру. Площа Києва складає 839 км², внаслідок чого кількість громад вища в інших областях, а показники Києва стають надто високими.
«За площею (839 км²) і числом громад Київ значно менший за області, що робить показники надто екстремальними — 347,7 «еквівалентів маршрутів» на 1 тис. км² в порівнянні з 9,4 в областях (у 37 разів відмінніше) і 2 917 «еквівалентів» на 10 громад проти 36,7 (у 80 разів більше)», — зазначено у дослідженні.
У шкалі оцінювання, де 100 балів отримує найкраща область, Київ має індекс просторової забезпеченості 2 293 та індекс навантаження -19,4. Загальна оцінка столиці становить 1 137, порівнюючи з 84 у лідера серед областей.
Автори вказують, що включення столиці до бази нормування значно вплинуло б на результати інших регіонів.
«Включення такої одиниці в базу нормування стиснуло б усі області в нижні відсотки шкали, ускладнивши порівняння», — йдеться в дослідженні.
Така методологія створює додаткову складність для Київської області, оскільки її показники обчислюються без врахування основного центру — Києва.
Таким чином, показники області відображають не загальну доступність транспортної мережі, а її автономну зв’язність з іншими регіонами без участі столичного вузла.
«Отже, її показники вимірюють дещо інакше, а результати свідчать про обмежену можливість зв’язку регіону з країною без врахування Київського хаба», — акцентують автори дослідження.
Автори називають цю ситуацію моноцентричною залежністю: зв’язність області базується лише на одному вузлі.
Що змінилося в разі об’єднання з областю
Щоб проаналізувати, як адміністративний поділ впливає на результати, автори проведуть повторний розрахунок, об’єднавши Київ і область.
В результаті агломерація вже займає 6-те місце з 21-го, а не останнє. Показник покриття становить 75,5, а навантаження — 69,9, з підсумковою оцінкою 72,7.
Об’єднана агломерація потрапляє до категорії перевантаженої мережі — вона має гарне покриття за високого попиту.
Витрати на навантаження також змінюються. Кількість пасажирів на «еквівалент маршруту» знижується з 1 938 до 668 тис., а показник пасажиро-кілометрів — із 48 356 до 11 638 тис. пас.-км.
Проте, це не змінює загальної ситуації для інших областей.
«Типологія інших областей практично не зазнає змін: лише Полтавська область може бути в рядку, яка й у базовому розрахунку була на межі», — сповіщає дослідження.
З аналізу отриманих даних автори формулюють два висновки: перший — положення Київської області в таблицях є наслідком адміністративного поділу, а не зосередження ресурсів для жителів; доступність всередині агломерації залишається високою.
Другий — результати дослідження залишаються стабільними навіть після змін у підрахунках.
«Отримані результати демонструють стійкість до вибору методу розрахунку: типологія областей у масштабах не змінюється», — додається в дослідженні.
Вплив адміністративного поділу на результати
На думку авторів дослідження, ширший аспект цієї проблеми відомий у сфері просторового аналізу як дилема модифікованих територіальних одиниць. Результати можуть варіюватися в залежності від поділу регіонів.
Жоден підхід не усуває цю проблему абсолютно. Залежність від столичного хаба залишається навіть для сусідніх Житомирської та Чернігівської областей, частина яких також звертається до Києва.
Тому автори не прагнуть виправити цей аспект через перегрупування, а вказують на нього і враховують при аналізі результатів.
Чому показники областей розрізняються
Автори дослідження також звертають увагу на більш широкий аспект просторового аналізу — результати можуть змінюватися в залежності від розподілу одиниць спостереження.
«Важливий аспект у просторовому аналізі залишає питання про модифіковані територіальні одиниці: результати залежать від того, як поділені одиниці спостереження. Жоден метод групування не усуває цю проблему повністю», — зазначається в дослідженні.
Залежність від столичного хаба, за висновками дослідження, зберігається і для сусідніх областей, з якими частина попиту також пов’язана із Києвом.
Отже, автори не намагаються «коригувати» цей аспект перегрупуванням, а просто враховують його в аналізі результатів.
Дослідження також показує, що різні показники можуть створювати різноманітні результати для областей. Компактні західні регіони, зокрема Івано-Франківська та Тернопільська області, виглядають значно сильнішими при обрахунках на площу. Завдяки невеликим територіям їх мережа є щільною навіть при відносно невеликій кількості маршрутів.
У свою чергу, великі області з розвинутою мережею, такі як Дніпропетровська, мають високі показники в охопленні громад, але нижчі у відсотковому розрахунку на населення.
«Великий обсяг знижує показники, хоча фактично кількість маршрутів у них велика», — додається у дослідженні.
Особливий підхід до прифронтових та окупованих областей
Прифронтові та окуповані області, на думку авторів, потребують окремого підходу. В умовах війни кількість населення, площа та діючі громади в цих регіонах значно зменшилися.
Це призводить до механічного завищення співвідношення маршрутів до населення, площі чи громад.
«Донецька область, яка за кількістю маршрутів була в кінці списку, за показником на 100 тис. населення виявляється серед «найбільш забезпечених». Але це результат невеликої кількості підконтрольних жителів, а не реальної мережі», — акцентують автори дослідження.
На жаль, Луганська область є найяскравішим прикладом: через фактичну повну окупацію вона має незначну підконтрольну площу та непрацюючі громади.
«Тому показник на площу стає величезним, а показник на громади — невизначеним», — підкреслюється у дослідженні.
З цих причин Донецьку, Луганську та Херсонську області виключили зі зведених порівнянь. Київ також не включався, але у зв’язку з тим, що він є екстремальним вузлом. Цей підхід забезпечує недопущення спотворення загальних показників.
Зведений бал просторової забезпеченості, який використовується у матриці 2×2, розраховується як середнє нормованих від 0 до 100 значень всіх трьох метрик.
Фото: з відкритих джерел
Створено за матеріалами: kyivschina24.com