У столиці триває будівництво підземних шкіл, які є складовою системи цивільного захисту. Проте кількість таких закладів та швидкість їх введення в експлуатацію поки що не відповідають потребам громади. Незважаючи на витрати у сотні мільйонів гривень, значна частина нових укриттів лишається недоступною для населення. Про це інформує LB.ua.
Чотири роки після початку повномасштабної війни, а в столиці ще досі не вистачає достатньої кількості укриттів для забезпечення безпеки всіх жителів. Основний шлях, яким міська влада збільшує фонд захисних споруд, — це переобладнання вже існуючих підвальних приміщень. Після ремонту, облаштування вентиляції, аварійного виходу та встановлення необхідного обладнання звичайні підвали стають укриттями.
Нові захисні споруди в основному створюються у форматі підземних шкіл. Це споруди подвійного призначення з характеристиками протирадіаційного укриття (ПРУ), які будуються на території навчальних закладів, що часто займають місця стадіонів або спортивних майданчиків.
Внутрішнє облаштування таких об’єктів включає навчальні кабінети, кімнати відпочинку, санітарні зони, кухні, автономну вентиляцію, резервне електроживлення та інше обладнання, необхідне для тривалого перебування людей. Як правило, місткість укриттів відповідає кількості учнів або вихованців конкретного закладу.
Першими активно розвивати концепцію підземних шкіл почали у регіонах поблизу фронту, зокрема в Харкові та Запоріжжі. Тут такі споруди використовують не тільки під час повітряних тривог, а й для організації навчального процесу, оскільки через постійні обстріли діти роками не могли відвідувати звичайні школи.
Крім того, запущені проекти зі зведення ПРУ для навчальних закладів суттєво важливі для шкіл та дитсадків, які обійшлися без власних укриттів через особливості конструкції будівель. Частина дитсадків змушена була розподіляти вихованців між іншими закладами, у той час як школи переходили на дистанційне навчання або шукали сторонні укриття.
Ще два роки тому LB.ua висвітлювало, як ця ситуація виглядала на практиці. Під час повітряних тривог школярі покидали свої навчальні заклади та біжать до найближчих станцій метро, культурних закладів чи церков. Часто в цей період над містом вже діяла протиповітряна оборона.
На початку 2024 року столичні чиновники розпочали офіційну програму з будівництва підземних споруд, які повинні відповідати вимогам протирадіаційних укриттів. Перші тендери на проєктування були оголошені наприкінці 2023 року та на початку 2024 року. Планувалося, що перші готові об’єкти здадуть в експлуатацію до кінця 2024 року. Варто зазначити, що в Харкові та місті Українка аналогічні об’єкти зводили за шість-вісім місяців.
Які результати має столиця
У липні 2026 року Департамент освіти і науки КМДА повідомив LB.ua, що за цей період в місті завершили будівництво дев’яти протирадіаційних укриттів: двох – для дитячих садків та семи – для шкіл. Загалом у міській програмі на 2024–2026 роки передбачене фінансування для створення таких об’єктів у 44 навчальних закладах.
Для міста такого масштабу, як столиця, ці цифри виглядають незначними — це приблизно кожна десята школа. Однак кожне укриття може вмістити кілька сотень людей, а деякі — до тисячі осіб, тому їхнє будівництво могло б значно зміцнити систему цивільного захисту.
Заплановано, що поза навчальним процесом шкільні укриття також використовуватимуть і жителі прилеглих районів. Це особливо важливо для тих частини столиці, де зараз недостатньо місць у захисних структурах.
Проте така можливість стосується виключно шкіл. Відповідно до Закону «Про дошкільну освіту», що набув чинності у 2025 році, укриття дитячих садків зможуть використовувати лише вихованці та персонал закладів.
Вартість нових укриттів
Будівництво підземних споруд вимагає вагомих інвестицій. За даними системи Prozorro, протягом останніх трьох років вартість таких проектів зросла. Спочатку будівництво одного ПРУ оцінювалося у 40–80 млн грн, а тепер великі об’єкти коштують 200–300 млн грн.
Це зростання можна пояснити складністю виконуваних робіт. Фактично йдеться про створення повноцінної будівлі під землею з усіма належними інженерними системами, автономним електроживленням, системами вентиляції, опалення та повним облаштуванням навчальних приміщень.
Найбільші укриття в столиці розраховані на 800–1000 осіб, що також значно впливає на їхню вартість.
У червні мер столиці Віталій Кличко відвідав одне з таких укриттів, збудоване при ліцеї у Шевченківському районі. Площа підземної споруди становить 1300 квадратних метрів, а одночасно вона може прийняти 636 людей. Всередині облаштовані сучасні навчальні приміщення та зони відпочинку. Тут міський голова провів робочу нараду з керівниками районів та освітянами.
Тоді Кличко заявив, що через відсутність власного укриття ліцей змушений був працювати дистанційно, а після завершення будівництва ПРУ заклад зможе повернутися до класного навчання та розширити кількість учнів.
Однак залишається один важливий момент: на той момент укриття ще не було офіційно введене в експлуатацію.
Причини недоступності нових укриттів
Попри завершення будівництва частини нових протирадіаційних укриттів, далеко не всі з них функціонують в повному обсязі. Як стало відомо, основна проблема полягає у їх легалізації.
Відповідно до інформації з управління освіти Шевченківського району, стосовно укриття при ліцеї, яке відвідував мер, досі триває процедура, необхідна для його офіційного введення в експлуатацію. Водночас у реєстрі Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) немає інформації про подану заявку на сертифікат готовності цього об’єкта. Наразі управління освіти лише оформлює будівельний паспорт, однак вже отримало відмову.
За даними порталу ДІАМ, це не поодинокий випадок. Управління освіти столиці стикаються з труднощами при отриманні містобудівної документації для побудованих протирадіаційних укриттів. В ряді випадків роботи розпочинаються ще до отримання необхідних дозволів, а самі дозволи оформлюють вже під час будівництва чи навіть після його завершення. Це затягує процес збору документації та легалізації об’єктів.
Згідно з даними управлінь освіти, офіційно введені в експлуатацію лише три із дев’яти новозбудованих укриттів.
В цілому, в столиці завершили будівництво двох укриттів в Оболонському районі — для школи та дитячого садка, двох — у Шевченківському районі, трьох — у Святошинському та ще двох — у Дарницькому районі для дитячих дошкільних закладів. Проте сертифікати готовності отримали лише школа в Оболонському районі та два дитячі садки в Дарницькому.
Тобто наразі лише три новозбудовані протирадіаційні укриття в столиці мають право на офіційне використання.
Відповідно до Закону «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівництва», експлуатація об’єктів без введення в експлуатацію передбачає штраф. Для будівель класу наслідків СС2, до яких належать і ПРУ, штраф становить 370 прожиткових мінімумів — приблизно 1,2 млн гривень.
Але, враховуючи заборону на планові перевірки, ризик покарання наразі невеликий. Перевірки можуть проводити лише за зверненням правоохоронних органів або громадян. Водночас у разі надзвичайної ситуації в об’єкті, який використовується без легалізації, ризики можуть бути значно більшими.
Відсутність сертифіката готовності також має негативні наслідки, адже такі укриття не входять до офіційної міської мапи захисних споруд, залишаючись недоступними для місцевих мешканців. Люди можуть бачити ці об’єкти поруч зі своїми домівками та знати, що на їх будівництво виділено чимало бюджетних коштів, але під час повітряної тривоги скористатися ними не можуть.
Згідно із законодавством, укриття доступні лише для шкіл, тому з трьох об’єктів, які вже офіційно введені в експлуатацію, до міської мапи укриттів потрапив лише один — початкова школа «Перша ластівка» в Оболонському районі.
На жаль, з’являються повідомлення про те, що у деяких навчальних закладах, наприклад, в дитячому садку №399, під час повітряної тривоги доступ до укриття був частково обмежений. Відвідувачі зазначали, що відкрита була лише одна кімната, в той час як інші приміщення залишалися закритими.
Фото: Тимур Ткаченко, КМДА
Створено за матеріалами: kyivschina24.com