В столиці досі відсутня комплексна стратегія безпеки для мешканців, а питання укриттів та умов перебування громадян під час повітряних тривог залишаються нерегульованими. Про це заявив депутат Київської міської ради, доктор економічних наук Андрій Вітренко.
Як він зазначив, відповідальність за розробку політики безпеки лежить на міському голові та Київській міській державній адміністрації. Проте, чіткої стратегії поки немає.
«Чи існує така політика? Ні. Чи встановлені ключові показники її ефективності? Теж ні. Чи є публічний стратегічний план, прозорий бюджет, ясні графіки? На жаль, ні», — підкреслив Вітренко.
Він акцентував, що людей цікавлять базові питання: де знайти найближче укриття, скільки часу потрібно, щоб до нього дістатися, та в яких умовах доведеться перебувати. Відповіді на ці запитання часто відсутні.
Депутат також зазначив про проблему фінансування укриттів. За роки повномасштабної війни з міського бюджету не було виділено коштів на їх утримання.
«Можна полагодити чи облаштувати укриття, але потрібно його прибирати, забезпечувати водою, медикаментами та санітарними умовами. Це базові потреби, які наразі не покриваються», — зазначив він.
Як наслідок, районні адміністрації змушені залучати позабюджетні ресурси — допомогу волонтерів, благодійників та бізнесу. Мешканці будинків, зокрема ОСББ, часто самостійно фінансують облаштування укриттів, купуючи генератори, пальне, воду та ліки.
Критику також викликає ситуація в столичному метрополітені, який під час повітряних тривог використовується як укриття. За словами Вітренка, бракує ясних правил організації перебування людей, не створено окремі зони для дітей, не забезпечено доступ до питної води.
Він також згадав петицію щодо розміщення вагонів на станціях метро під час тривог, щоб люди могли сидіти або відпочивати. Таку ініціативу в столиці відхилили, посилаючись на технічні обмеження, тоді як у Харкові така практика використовується.
«Дуже зручно прикриватися регламентами і нічого не робити. Війна вимагає перегляду застарілих правил», — підкреслив депутат.
Окрему увагу він звернув на стан сантехнічної інфраструктури в метро, зокрема туалетів, які, за його словами, знаходяться в незадовільному стані.
У той же час, зазначив Вітренко, утримання метрополітену щороку обходиться місту приблизно у 12 мільярдів гривень, що, на його думку, має забезпечувати істотно кращі умови для людей.
Депутат також згадав журналістські розслідування стосовно фінансів керівництва метрополітену, підкресливши необхідність відповідальності та змін в управлінні містом.
«Управлінський хаос має бути зупинений», — підсумував він.
Раніше постановка питання було про те, що розглядається можливість посилення енергетичної стійкості громад регіону шляхом впровадження сучасних технологій накопичення енергії та систем Smart Grid.
Фото:
Створено за матеріалами: kyivschina24.com