У столиці України спалахнув скандал навколо дій екстреної медичної допомоги після розповіді місцевого жителя, який отримав важке поранення під час російського обстрілу. Чоловік стверджує, що після звернення до служби «103» отримав рекомендацію очікувати завершення повітряної тривоги. Про це йдеться у сюжеті кореспондента ТСН Івана Воробйова.
Киянин Юрій Терещук показав журналістам уламок шрапнелі, який потрапив у нього під час нападу. За його словами, боєприпас розірвався неподалік будинку, після чого уламки пробили вікно та потрапили до помешкання. Чоловік розповідає, що прокинувся від гучного звуку та спалаху і намагався перейти до безпечнішого місця в квартирі, проте вибухова хвиля швидко збила його з ніг.
Тоді він відчув сильний удар у живіт. Побачивши кровотечу, Юрій самостійно затиснув рану підручними засобами та почав телефонувати до екстреної служби.
«На перший мій виклик туди взагалі не було відповіді, телефон просто мовчав. Коли я знову зателефонував на швидку, диспетчер зрештою відповіла. Я пояснив ситуацію і благав терміново надіслати бригаду, бо стікаю кров’ю. На що мені холодно відповіли: «Ваш виклик прийнятий, але чекайте на відбій повітряної тривоги», — розповів Терещук.
Після цього чоловік також звернувся до приватної клініки «Добробут». Там його виклик зареєстрували, однак повідомили, що рішення про виїзд бригади під час обстрілу ухвалюватимуть самі медики. Згодом він отримав дзвінок з державної служби екстреної допомоги, де повідомили, що бригада вже на шляху до нього. Також виїхала і приватна швидка.
Першими на місце прибули медики державної служби. Вони надали необхідну допомогу, зупинили кровотечу та транспортували чоловіка до автомобіля приватної клініки для подальшої госпіталізації. Потерпілий, який раніше працював у медицині, вважає, що рішення про виїзд було ухвалене завдяки особистій відповідальності працівників.
Чинне законодавство розподіляє всі звернення до служби «103» на чотири категорії: критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні. Найвищий пріоритет мають критичні та екстрені виклики, до яких відносяться тяжкі травми, поранення, інфаркти, інсульти, пологи та значні кровотечі.
Поранення Юрія Терещука дійсно належало до категорії екстрених випадків. Водночас законодавство також містить норми щодо безпеки самих працівників екстреної медичної допомоги.
Завідувачка відділення екстреної медичної допомоги №1 столиці Ольга Богдан пояснила, що виклики під час повітряних атак продовжують прийматися, а бригади виїжджають навіть під час тривог. Однак за наявності безпосередньої загрози для життя медиків вони мають право подбати про власну безпеку.
«Виклики під час атак приймаються в обов’язковому порядку, і бригади виїжджають. Ми не чекаємо відбою, робота триває. Проте, якщо є пряма загроза життю медиків, згідно із Законом України «Про екстрену медичну допомогу», вони зобов’язані насамперед подбати про власну безпеку. Якщо під час руху починається інтенсивний обстріл, машина має право перечекати небезпеку в найближчому укритті, і лише потім продовжити рух далі. Керівник бригади самостійно приймає рішення — чи безпечно їхати зараз», — зазначила вона.
У службі екстреної допомоги визнають, що під час війни медики змушені балансувати між необхідністю рятувати пацієнтів і власною безпекою. З одного боку, вони залишаються цивільними працівниками, яких не можна примушувати наражати себе на смертельну небезпеку. З іншого — їхні професійні обов’язки вимагають миттєвого реагування на критичні виклики.
Якщо на місці надзвичайної події є велика кількість постраждалих, робота організовується за окремим алгоритмом. Перша бригада, що прибуває на локацію, виконує функції медичного координатора та взаємодіє з рятувальниками під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
У Державному центрі екстреної медичної допомоги наголошують, що сама по собі повітряна тривога не є підставою для припинення виїздів бригад. Медики, які працюють в умовах воєнного стану, мають захисне екіпірування. Крім того, у прифронтових регіонах триває робота над розширенням парку броньованих автомобілів швидкої допомоги.
Юрій Терещук зазначає, що не має зауважень до працівників екстреної медичної допомоги, які, зрештою, прибули на виклик і надали йому необхідну допомогу. Водночас він упевнений, що підходи до роботи медиків у воєнних умовах потребують додаткового регулювання на законодавчому рівні.
У Міністерстві охорони здоров’я повідомили про плани створення спеціалізованих бригад медицини катастроф. Передбачається, що їх комплектуватимуть фахівцями, які пройдуть окрему підготовку та атестацію.
Такі підрозділи отримають статус, наближений до рятувальних служб ДСНС, і працюватимуть безпосередньо на місцях надзвичайних ситуацій та обстрілів. До їх складу планується залучати, зокрема, колишніх військових парамедиків, що мають досвід роботи в бойових умовах.
Фото: Freepik
Створено за матеріалами: kyivschina24.com