Життя попри темряву
Маломобільний ветеран опинився у квартирі без світла та тепла, змушений грітися кількома обігрівачами під час подачі електрики. Загалом, через травму хребта чоловік використовує колісне крісло, і відсутність пандусів і перил примушує його долати будинок на колінах. Сусіди тимчасово організували для нього перебування в підвалі з генератором, нагодували гарячою їжею та забезпечили теплим одягом, після чого ветерана відвезли до лікарні. Про це інформує hromadske.
«З листопада минулого року електромережі не витримують навантаження, через що траплялися випадки загоряння «щиткової». Світло від ДТЕК надходить лише на обмежений час, а представники ОСББ вручну розподіляють години електроенергії між поверхами. Кожен поверх отримує приблизно півтори–дві години на добу, як повідомили мешканці», – ідеться в новині.
У будинку на Кам’янській, 127 та 127а, що складають єдиний житловий комплекс на Харківському масиві, на цокольному поверсі мешкає 56-річний учасник бойових дій Валерій Антонович. Через травму хребта він пересувається на колісному кріслі, проте в будинку немає ні пандуса, ні перил, хоча чоловік неодноразово просив про їх встановлення. Щоб вийти на вулицю, він змушений пересуватися на колінах, розповіли сусіди.
У його квартирі панує темрява: світло ліхтарика освітлює лише центр кімнати, де стоїть ліжко, накрите товстим шаром ковдр. З-під них чути глухий голос, який на всі запитання – чи є він ветераном, чи холодно, чи самотньо – відповідає однаково: «Авжеж». Біля ліжка стоять три обігрівачі, які чоловік увімкнув у години, коли є світло, намагаючись зігріти приміщення, але квартира швидко остигає.
«Через цей холод у нього загострилися хвороби. Він вже не на що й не сподівається, каже, що в цій темряві й холоді жити вже й не хочеться», – додала сусідка.
У суботу ввечері Інна Волошина побачила матеріал журналістки hromadske Наталії Мазіної і зрозуміла, що необхідно діяти.
«Я знайшла Наталю на Facebook, дізналася телефон Валерія і подзвонила, щоб уточнити, чи все залишилося без змін. Ні. Він був на самоті в холодному будинку без світла та опалення», – сказала Волошина.
У той час у будинку ОСББ Інни також не було електрики, але генератор працював, тому підвал залишався теплим і освітленим.’ Там працювали насосні системи, а основні роботи з утеплення стін уже завершено, за інформацією з ОСББ. Після дзвінка Валерію Інна разом із сусідами організували його тимчасове перебування у підвалі.
«На півтори доби ми з сусідами обігріли його, нагодували гарячою їжею, подарували плетені шкарпетки та теплу термобілизну», – поділилася жінка.
Машина, якою мали його забрати, спочатку не заводилася через мороз, але сусід Олег допоміг її запустити, а Юлія Тітаренко розігріла автомобіль перед поїздкою.
«Це зайняло кілька годин, тому я періодично набирала Валерія, щоб дізнатися деталі. В глибині душі сподівалася, що він уже виїхав у тепле місце, але жодного дива не сталося. У Валерія все ще було темно, самотньо і холодно», – додала Інна Волошина.
Після перебування у підвалі чоловіка відвезли до лікарні.
«Не обов’язково бути кимось особливим, щоб допомогти іншому. Особливо якщо цей інший — військовий. Коли у тебе надійне ОСББ, сусіди-друзі, це набагато простіше — є на кого покластися і разом виконати всі роботи, щоб підвал став приємним місцем для людини», – підсумувала Волошина.
Фото: Наталія Мазіна, Freepik
Створено за матеріалами: kyivschina24.com