У столиці нараховується більше чотирьох тисяч укриттів, проте цієї кількості все ще не достатньо для забезпечення повної безпеки всіх жителів міста. Ця проблема особливо відчутна в густонаселених районах. Про це в ефірі телеканалу «Апостроф» заявив голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея.
Він зазначив, що місто має наявні комунальні, державні і приватні укриття. На даний момент значну увагу приділяють навчальним закладам – більше 90% шкіл і дитячих садків вже обладнані безпечними приміщеннями для дітей.
Проте до цих укриттів доступ для населення поза навчальним процесом є обмеженим: не всі укриття працюють вночі або на вихідних, коли люди зазвичай перебувають вдома або гуляють містом.
«Більшість дітей у школах мають доступ до укриттів, і місто активно працює над збільшенням кількості таких захисних приміщень, щоб зробити їх доступними для всіх», – зазначив Геннадій Кривошея.
Голова Громадської ради також зазначив, що комунальні укриття, розташовані в житлових будинках, районних адміністраціях та міських установах, були відремонтовані ще на початку повномасштабного вторгнення. Вони повинні діяти безперервно та бути готовими прийняти людей у будь-який момент.
Однак загальна місткість укриттів може виявитися недостатньою у разі масового спуску населення. Хоча наразі подібних критичних ситуацій не спостерігається, загроза залишається.
Геннадій Кривошея вказав, що найбільш надійним та зручним місцем укриття для містян залишається метро – саме там під час повітряних тривог переважно збирається найбільше людей.
Деякі райони, такі як Солом’янка, Борщагівка та Позняки, залишаються проблемними через щільну забудову та відсутність стаціонарних укриттів. У цих місцях мешканці іноді змушені ховатися під естакадами, у тунелях або під шляхопроводами, що не завжди забезпечує належний рівень безпеки.
Голова Громадської ради при КМДА наголосив, що найшвидшим та ефективним рішенням для покращення ситуації є масове встановлення модульних укриттів, які можуть бути розміщені в громадських місцях і парках.
«Це досить практичний і дієвий варіант. Його потрібно широко запроваджувати в столиці, адже коли людина перебуває в парку під час повітряної тривоги, їй часто доводиться долати значні дистанції до найближчого стаціонарного укриття», – пояснив він.
Кривошея наголосив, що питання про встановлення модульних укриттів обговорювалося ще у 2023 році, але через бюрократичні труднощі реалізація затягнулася. Наразі влада вже опрацьовує механізми їхнього масштабного впровадження в столиці.
«На наступний рік заплановане будівництво модульних укриттів. Головна задача – зробити так, щоб містяни могли швидко і безпечно дістатися до укриття, незалежно від того, чи це стаціонарне чи модульне», – підкреслив Геннадій Кривошея.
Нагадаємо, у 2025 році було оголошено близько 200 тендерів на будівництво укриттів – від капітальних ремонтів підвалів до зведення нових сховищ. Затверджена загальна очікувана вартість цих закупівель перевищила 3,6 мільярда гривень, однак більшість процедур перетворилися на імітацію Prozorro. Більше 70% тендерів проходили за участю лише одного учасника, фактично без конкуренції. У 12% випадків не було жодного бажаючого, тобто в більше ніж 80% закупівель відсутні реальні торги. Більша частина угод була розігріта на «своїх» підрядників, а результати таких «торгів» легко передбачити.
1 лютого у столиці під час повітряної тривоги та загрози балістичного удару охоронці Національного авіаційного університету (НАУ) не дозволили десяткам людей із дітьми заховатися в укритті. Відомо, що на той момент у приміщенні НАУ проходили танцювальні змагання, і серед присутніх було багато дітей. Коли пролунала тривога, люди намагалися пройти до укриття, але їм відмовили, пояснюючи це відсутністю офіційного розпорядження.
Фото: КМДА
Створено за матеріалами: kyivschina24.com