В Україні розпочинається найбільша житлова реформа за останнє десятиліття. Верховна Рада ухвалила рамковий закон «Про основні засади житлової політики», який має остаточно позбавити суспільство паперових черг, ручного розподілу квартир та радянських норм, що роками стримували розвиток житлового сектора. Про це повідомило керівництво інвестиційної групи «Молодість» Антон Мирончук.
Новий закон не обіцяє негайного вирішення всіх проблем із житлом. Проте вперше за роки незалежності державні органи намагаються створити системну житлову політику, замість того, щоб проводити ізоляційні заходи. Це стосується цифровізації, нових форматів соціального й доступного житла, правил ведення бізнесу та захисту від спекуляцій.
За словами Антона Мирончука, ухвалений закон – це основа, без якої неможливо буде провести ані повоєнне відновлення, ані забезпечити нормальні умови життя для мільйонів українців.
«Цей закон не вирішує все одразу. Але він закладає базу, без якої країна не зможе прослідкувати подальші кроки. Житлова політика переходить від хаосу до системності», – коментує експерт.
Кінець житловим правилам з 1983 року
Однією з ключових змін є відмова від радянської моделі. Після введення нового закону поступово перестане діяти Житловий кодекс 1983 року, який був створений для планової економіки СРСР.
У ньому все ще були присутні поняття на кшталт «державно-колгоспний житловий фонд» і механізми, які не відповідають сучасній реальності України. Саме ці норми роками зберігали неефективну систему, в якій доступ до житла часто залежав не від потреби, а від «знайомств».
Новий закон є рамковим. Він відкриває можливості для розробки:
- Державної стратегії житлової політики;
- регіональних програм з урахуванням потреб громад;
- спеціальних законів про соціальне житло та управління житловим фондом.
Цифрова черга замість паперових списків
Ще одна істотна зміна – повна цифровізація житлової сфери. Протягом найближчих шести місяців держава має запровадити Єдину інформаційно-аналітичну житлову систему.
Для громадян це означатиме:
- можливість подачі заяв онлайн;
- чіткий і прозорий статус у черзі;
- відсутність «ручного» втручання чиновників;
- єдине джерело перевіреної інформації.
Система буде інтегрована з реєстрами нерухомості, земельним кадастром, податковими та соціальними базами, що має суттєво скоротити бюрократію і зменшити корупційні ризики.
«Чим менше контактів із чиновником – тим менше є можливостей для зловживань. Це базовий принцип нової моделі», – підкреслює Мирончук.
Соціальне, службове й доступне житло: чіткі правила замість хаосу
Вперше на законодавчому рівні чітко визначаються формати житлової підтримки:
- Соціальне житло – для вразливих груп населення: ВПО, осіб з інвалідністю та інших категорій, які не можуть самостійно вирішити питання житла. Передбачена пільгова оренда.
- Службове житло – тимчасове, без права приватизації. Його надаватимуть військовим, медикам, рятувальникам та іншим фахівцям на період служби.
- Доступне житло – через іпотеку, лізинг або оренду з правом викупу.
Окремо вводиться формат оренди з правом викупу: після десяти років проживання квартира може бути оформлена у власність.
Ринок оренди виводять із тіні
Закон також закладає основи для легалізації ринку оренди житла, велика частина якого наразі працює в «сірій» зоні. Надалі держава планує:
- полегшити реєстрацію договорів;
- автоматизувати декларування доходів;
- зменшити податкове навантаження.
Наступним кроком стане запуск єдиної цифрової платформи, на якій буде зібрано всі житлові програми, договори та інструменти підтримки.
Захист від спекуляцій: без швидкого перепродажу
Щоб державна допомога не стала предметом спекуляцій, закон вводить обмеження. Житло, придбане з державною підтримкою, не підлягатиме продажу протягом 10 років. У разі порушення умов – кошти доведеться повернути державі.
Соціальне житло також не можна буде викупити за заниженими цінами – ще один крок для усунення старих корупційних лазівок.
Чому ця реформа критично важлива саме зараз
За оцінками RDNA4, внаслідок війни в Україні пошкоджено або знищено приблизно 13% житлового фонду. Постраждали понад 2,5 мільйона домогосподарств, а кількість внутрішньо переміщених осіб перевищує 4,6 мільйона. Потреба у фінансуванні для відновлення житлового фонду сягає 84 мільярдів доларів.
Без зрозумілих і прозорих правил у житловій сфері ці виклики неможливо подолати.
«Новий закон формує єдину логіку для громадян, бізнесу та міжнародних партнерів. Без цього відновлення просто не буде можливим», – підсумовує Антон Мирончук.
Фото:
Створено за матеріалами: kyivschina24.com