Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні у 2022 році мільйони українців шукали безпечне місце в європейських країнах. Згідно з даними Eurostat, близько 5,2 мільйона громадян України отримали тимчасовий захист у країнах ЄС. Проте з 2025 року темпи зростання цих показників суттєво сповільнилися. Водночас спостерігається поступовий перехід до так званої довгострокової інтеграції. Такі висновки були зроблені на основі аналізу відкритих даних міграційних потоків та змін у категоріях дозволів на проживання, пояснює голова Європейської асоціації жінок України Віолетта Дворнікова.
«На початку 2023 року кількість українців у країнах ЄС зростала щомісяця на десятки тисяч, тоді як сьогодні приріст становить лише незначний відсоток порівняно з попередніми показниками. Це свідчить про стабілізацію потоків та впевнений перехід українців до довгострокового перебування», – зазначила експертка.
Німеччина залишається основним напрямком для українських біженців у ЄС. На початок 2025 року у країні перебувало приблизно 1,17 мільйона українців із тимчасовим захистом.
За словами Дворнікової, це найвищий показник серед європейських держав.
«З початку 2023 року кількість українців у Німеччині зросла на близько 350 тисяч осіб. Це свідчить про стабільну адаптацію та активне використання системи соціальної допомоги. Для Німеччини така кількість людей означає значне навантаження на медичні, освітні та житлові ресурси», – додала вона.
Польща займає друге місце за кількістю українців, які отримали тимчасовий захист – близько 993 тисяч осіб на початок 2025 року. Процес інтеграції у польське суспільство активно триває.
«У Польщі ми спостерігаємо зміну фокусу з гуманітарної допомоги на соціально-економічну інтеграцію. Приблизно 45% українців уже мають постійну роботу або активні перспективи працевлаштування. Це свідчить про зменшення навантаження на державні програми підтримки та зростання самостійності українських родин. Відповідно, ймовірність їх повернення в Україну значно зменшується», – пояснила Дворнікова.
У Франції у 2025 році видали 384 230 перших дозволів на проживання, що на 11% більше, ніж у 2024 році. Структура дозволів також зазнала змін:
- 118 тис. – з освітніх причин;
- 92,6 тис. – з гуманітарних причин (зростання на 65%);
- трудових дозволів видали на 13% менше.
За словами Дворнікової, у Франції, як і в Польщі, акцент переміщується з короткострокової допомоги на довгострокову адаптацію.
«Зростання числа освітніх і гуманітарних дозволів свідчить про те, що більшість людей планує залишатися у країні більше ніж на рік», – зазначила вона.
В загальноєвропейському контексті спостерігається тенденція до зменшення темпів приросту українців під тимчасовим захистом і одночасного збільшення частки тих, хто прагне до довгострокової інтеграції.
«Раніше щомісячне зростання нових прибуттів у ЄС становило 2-3%, тоді як у 2025 році цей показник не перевищує 1%. Це підтверджує стабілізацію потоків і зміну характеру міграції. На жаль для України, дедалі більше родин виключають можливість повернення додому», – підсумувала експертка.
Фото: НАН України
Створено за матеріалами: kyivschina24.com