Після чергової російської атаки на столицю в ніч проти 19 липня 2026 року Лук’янівська площа знову опинилася серед найбільш ушкоджених районів. Це вже десятий значний удар від початку повномасштабного вторгнення. Проте руйнування не тільки підтвердили наслідки обстрілів, але й виявили іншу серйозну проблему — відсутність уявлення про розвиток цієї важливої частини правого берега. Незважаючи на численні пошкодження транспортної, комерційної та соціальної інфраструктури, місто досі не має системної стратегії відновлення.
Від робітничого передмістя до важливого транспортного вузла
Лук’янівка стала частиною Києва в 1850-х роках. В ту епоху вона була робітничим передмістям, де знаходились лікарні, тюремний замок, невеликі житлові квартали та стихійна торгівля.
Перший великий етап розвитку району розпочався наприкінці XIX століття. У 1892 році в районі відкрили Лук’янівське трамвайне депо та чавуноливарний завод, котрий згодом перетворився на машинобудівний холдинг «Артем». Через кілька років запрацював Лук’янівський ринок, а у 1900–1902 роках звели Народний дім, який пізніше багаторазово перебудовували.
Наступний поштовх для розвитку площі стався наприкінці минулого століття. У 1997 році, замість старої забудови, відкрилася станція метро «Лук’янівська», після чого район остаточно закріпив за собою статус одного з важливіших транспортних вузлів.
У 2000-х роках площа почала активно забудовуватись комерційними об’єктами. Поряд із станцією метро відкрили торговельний центр «Квадрат», стартувало будівництво ТРЦ «Лук’янівський», на території заводу «Артем» почали зводити бізнес-центр LUWR, а в історичній споруді Народного дому з’явилася Київська мала опера.
До початку війни Лук’янівка з’єднала історичну архітектуру, транспортну інфраструктуру, промислові підприємства, бізнес-центри та торгові комплекси. Проте з 2022 року цей простір постійно піддається атакам, і кожен важливий об’єкт сьогодні має свою власну історію пошкоджень і боротьби за відновлення.
Метро «Лук’янівська» та ТЦ «Квадрат»: нові обстріли, нові виклики
Наземний вестибюль станції метро «Лук’янівська» на вулиці Юрія Іллєнка залишається одним з найбільш вразливих об’єктів столичного метрополітену.
Відповідаючи на запит журналістів, у КП «Київський метрополітен» повідомили, що ця станція неодноразово зазнавала серйозних ушкоджень протягом війни. Внаслідок обстрілів руйнувалися фасади, купол станції, вітражі, вхідні двері, інженерні мережі та ескалатори.
Після кожного обстрілу працівники метро проводять оперативні відновлювальні роботи, щоб станція могла залишатися транспортним вузлом та укриттям для мешканців міста.
Проте повноцінне відновлення об’єкта планується виконати під час капітального ремонту. Проєктну документацію разом із позитивним експертним висновком підготували ще в 2023 році, але конкретні строки початку робіт поки що не визначені.
На початку 2026 року на станції реалізували ще один проект — покращили безбар’єрність. На входах і виходах встановили нові двері, збільшивши ширину проходу до 90 сантиметрів, щоб забезпечити комфортний доступ для осіб з обмеженими можливостями.
Крім того, 19 лютого відкрили вихід №2 у напрямку торговельного центру «Квадрат», але він пропрацював лише три місяці. 24 травня під час чергового масованого обстрілу будівля ТЦ отримала значні пошкодження.
П’ятиповерховий комплекс площею близько 20 тисяч квадратних метрів, де працювало приблизно 80 магазинів, фактично вигорів.
З огляду на загрозу безпеці, вихід із метро знову довелося закрити.
Руїни ТЦ «Квадрат»: що далі?
Незважаючи на те, що після травневої атаки ТЦ «Квадрат» фактично став згарищем, жодних публічних рішень щодо демонтажу чи подальшої долі комплексу досі не оприлюднили.
Офіційним власником споруди є ТОВ «Союз-Інформ». Після виходу об’єкта з девелоперської групи XXI Century компанія отримала повний контроль над майном. Кінцевим бенефіціаром виступає кіпрська компанія MONKAR LIMITED, чий зв’язок із колишнім народним депутатом Олегом Салміним порушувався в ряді розслідувань.
Досі ані власник, ані міська влада не повідомили про механізми, які дозволили б демонтувати аварійні конструкції. У результаті зруйнований комплекс продовжує блокувати один із виходів зі станції метро.
Департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА зазначив, що після руйнування ТЦ міська влада провела консультації з підприємцями, запропонувавши їм перелік інших торгових центрів міста для роботи на пільгових умовах. Таким чином, реакція міста фактично обмежилася релокацією бізнесу в інші райони.
ТРЦ «Лук’янівський»: довгобуд, що війна поставила на паузу
Іншим важливим об’єктом Лук’янівської площі є багатофункціональний ТРЦ «Лук’янівський», який компанія Arricano почала будувати на вулиці Дегтярівській ще в 2012 році.
Заявлений бюджет проєкту становив 145 мільйонів доларів. До осені 2021 року девелопер повідомив про освоєння близько 84 мільйонів доларів інвестицій. Проте, попри значні вкладення, комплекс не був добудований, ставши одним з найвідоміших довгобудів.
Повномасштабна війна лише ускладнила ситуацію. У серпні 2024 року будівельний майданчик зазнав ушкоджень внаслідок обстрілу, а наприкінці 2025 року Arricano оголосила про призупинення робіт.
У компанії тоді пояснили, що технічно завершити будівництво можна приблизно за півтора року, але відновлення проєкту повністю залежить від появи нового фінансування.
Історичне депо між забудовою та збереженням
Історія цього проєкту спочатку супроводжувалася гострими дискусіями, оскільки Лук’янівське трамвайне депо, збудоване в 1892 році, є комплексом історичних будівель.
При презентації концепції ТРЦ у 2012 році планувалося інтегрувати історичні об’єкти в сучасний комплекс, а також комплексно оновити площу й прилеглу транспортну інфраструктуру.
Проте архітектори й пам’яткоохоронці виступили категорично проти цього підходу, наголошуючи, що комплекс повинен бути збережений без втручання комерційної забудови.
На запит про актуальний стан проєкту у 2026 році компанія Arricano не надала відповідей. Тож наразі невідомо, яких саме ушкоджень зазнав як будмайданчик, так і історичне депо після останніх атак.
Бізнес-центр LUWR: від офісів до величезних збитків
Серед помітних об’єктів Лук’янівської площі також є бізнес-центр LUWR (Lukyanivka Work & Relax), збудований з 2005 по 2019 рік за проектом архітектора Вадима Жежеріна.
До початку війни близько 60% приміщень вже були здані в оренду. Проте повноцінно бізнес-центр так і не запрацював. Після обстрілів весною 2022 року комерційна діяльність була припинена через постійну загрозу атак.
З того часу об’єкт фактично перебуває у простоях, а влітку 2024 року стало відомо про його консервацію.
Найбільших ушкоджень бізнес-центр зазнав під час масованої атаки 24 травня 2026 року. Внаслідок удару серйозно пошкодились конструкції кількох поверхів лівого крила.
Для збереження несучих конструкцій, власники розпочали складні інженерні роботи з часткового демонтажу аварійних елементів. Після цього планується перейти до відновлення та посилення опорних колон.
Коли саме ці роботи завершаться, поки що невідомо, і через складність демонтажу на великій висоті відновлення триватиме ще багато місяців.
Управлінням об’єкта займається девелоперська компанія «Фенікс Груп». Юридично бізнес-центр належить швейцарській компанії BCG Investment AG, з якою пов’язують колишнього посадовця Володимира Сівковича.
Згідно з керівником компанії Назара Бенча, наразі акцент зроблено на судових процесах проти Росії для отримання компенсації за завдані руйнування та втрачений прибуток.
Після першої атаки прямі збитки разом із недоотриманими доходами оцінили у 8,73 мільйона доларів. Після травневого обстрілу 2026 року нові втрати ще оцінюють експерти.
Лук’янівський ринок: після пожежі підприємці повернулися працювати просто неба
Одним з найболючіших ударів для Лук’янівки стало знищення історичного Лук’янівського ринку. Під час масованої атаки 24 травня 2026 року одна з найстаріших торговельних локацій Києва практично вигоріла.
Однак вже через кілька днів підприємці почали повертатися й відновили торгівлю серед руїн.
Кияни зареєстрували електронну петицію із закликом відбудувати ринок, яка швидко набрала шість тисяч голосів.
Відповідаючи на петицію, міська влада фактично дистанціювалася від участі у відновленні об’єкта, пропонуючи підприємцям пільговий переїзд до інших ТЦ.
Водночас майбутнє території повністю залежить від приватного власника — ТОВ «Квіткова галявина», якою володіє кіпрська SAVINVEST LTD.
Зараз власники займаються оформленням документів, інженерними обстеженнями та фіксацією збитків, необхідних для внесення ринку до реєстру пошкодженого майна.
У департаменті КМДА підтвердили, що адміністрація ринку організувала торгівлю на вцілілих ділянках території, але остаточного рішення щодо відновлення досі не ухвалено.
Мала опера: пам’ятка, яка продовжує жити попри атаки
Однією з найцінніших історичних споруд площі є Київська мала опера, зведена у 1902 році за проектом архітектора Михайла Артинова.
Будівля має статус пам’ятки архітектури та є важливою частиною історичного обличчя району. З початку війни вона вже щонайменше десять разів піддавалася обстрілам.
Особливо серйозних ушкоджень театр зазнав 24 травня 2026 року, коли вибухова хвиля пошкодила вхідну групу та дах. Вибиті також були великі фронтальні вікна, серед яких — три автентичні конструкції, що нещодавно відреставрували.
Об’єкт включили до звіту ЮНЕСКО про воєнні злочини проти культурної спадщини України.
На жаль, вже 19 липня історична будівля знову опинилася під ударом, і цього разу балістична атака пошкодила фасад.
Місто виділило кошти на найнеобхідніші протиаварійні роботи, включаючи ремонт даху та укріплення стін.
КМДА затвердила стратегічний план для відновлення, але через воєнний стан фінансування культурної сфери суттєво скоротилось.
Сьогодні театр продовжує працювати завдяки підтримці волонтерів. У межах кампанії #SaveMalaOpera, яку реалізує благодійний фонд, проводяться заходи та акції, що допомагають підтримувати будівлю у робочому стані.
Проте фонд поки не оприлюднив фінансових розрахунків для повної реставрації та не подали детального плану відновлювальних робіт.
Лук’янівка без стратегії: чому район досі не має плану розвитку
Аналіз ситуації на Лук’янівській площі свідчить, що проблемою залишається не лише руйнування, викликані обстрілами, але й відсутність комплексного підходу до розвитку цієї території.
У Департаменті містобудування повідомили, що рішення щодо майбутнього площі мають ґрунтуватись на Детальному плані території. Цей документ визначає принципи забудови та розвитку громадського простору.
Проте такого документа фактично досі немає.
Розроблення відповідного проекту для території розпочали ще 13 листопада 2013 року, але за тринадцять років завершений проект так і не потрапив до профільного департаменту.
Транспортна інфраструктура: ситуація не менш складна
Департамент транспортної інфраструктури КМДА повідомив, що наразі не мають інформації про підготовку комплексної реорганізації руху на площі. Нова транспортна схема зможе з’явитися тільки після отримання доручення від керівництва міста.
На додачу, Департамент промисловості та розвитку підприємництва переважно концентрується на релокації бізнесу, в той час як власники зруйнованих об’єктів займаються оформленням документів для компенсацій.
Зміни відбуваються лише після катастроф
Тому всі перетворення на Лук’янівській площі сьогодні відбуваються не завдяки продуманому плануванню, а як вимушена реакція на наслідки атак.
Прикладом може слугувати тимчасовий пішохідний перехід, облаштований після обстрілу 19 липня 2026 року. Через ушкодження підземної інфраструктури містові служби були змушені оперативно організувати альтернативний маршрут для пішоходів.
Спочатку він працював як нерегульований перехід, після чого почали встановлення світлофорів.
Ця ситуація продемонструвала, що безбар’єрне сполучення, про необхідність якого говорили роками, було можливим і раніше. Проте для його появи знадобились руйнування частини інфраструктури.
Руйнування відкривають нові можливості для переосмислення площі
Несмотря на трагічні наслідки обстрілів, теперішня ситуація може стати шансом для масштабного оновлення площі.
Знищення великих торгових об’єктів — зокрема ринку та ТЦ «Квадрат» — звільнило значну частину простору. Це відкриває можливість переглянути принципи організації території та відмовитися від хаотичної забудови, що існувала протягом 1990-2000-х.
Експерти вважають, що саме тут Київ може реалізувати один з перших масштабних проєктів повоєнної трансформації міського простору. Йдеться про створення сучасного мультимодального транспортного вузла з акцентом на громадському транспорті, комфортними пішохідними маршрутами та інклюзивним простором.
Протягом останніх років архітектори представили кілька концепцій розвитку Лук’янівки. Серед них — проєкт трамвайно-пішохідної зони в 2012 році, а також напрацювання ГО «Рада з урбаністики Києва» та школи урбаністики, презентовані у 2020-2021 роках.
Але реалізація цих ідей залежить від політичної волі міської влади. Без затвердження детального плану території, сучасної транспортної моделі та стратегії розвитку, Лук’янівка ризикує залишитись територією, де рішення ухвалюють лише після чергових руйнувань.
Фото: з відкритих джерел
Створено за матеріалами: kyivschina24.com