Скандал, що виник у державній енергетичній компанії «Енергоатом» у зв’язку з матеріалами НАБУ, які стосуються колишніх міністрів Герман Галущенка та Світлани Гринчук, знову активізував дискусію щодо здатності нинішніх зарплат високопосадовців ефективно стримувати корупційні ризики. Про це повідомляє видання hromadske.
У жовтні 2025 року колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук задекларувала на оподаткування суму 158 335 гривень, а після сплати податків фактично отримала 121 933 гривні. Для порівняння, середня зарплата в Україні на сьогодні становить 26 623 гривні до вирахування податків.
Прем’єрка Юлія Свириденко у 2024 році, перебуваючи на посаді першої віцепрем’єрки — міністерки економіки, задекларувала загалом 1,2 мільйона гривень, що у середньому виходить близько 100 тисяч гривень на місяць. Ще понад 3 мільйони гривень вона заробила завдяки викладацькій діяльності у Київській школі економіки.
Її попередник на посаді прем’єра, Денис Шмигаль, задекларував річний дохід у 1,16 мільйона гривень, тобто приблизно 97 тисяч гривень на місяць. Основним джерелом додаткового доходу його родини став бізнес дружини, який приніс понад 7,4 мільйона гривень.
Міністр фінансів Сергій Марченко заробив за рік 1,4 мільйона гривень. Фахівці відзначають, що спеціаліст такого рівня у приватному секторі міг би розраховувати на посаду фінансового директора великої компанії з річним доходом у діапазоні від 90 до 180 тисяч доларів. У деяких корпораціях топменеджери отримують ще більше – до пів мільйона доларів на рік.
Висловлювання експертів про підвищення зарплат державних службовців
Обговорення ідеї підвищення оплати праці у державному секторі активізувалося після Революції гідності, коли до міністерств почали приходити фахівці з бізнес-середовища. Багато з них виявили, що державні зарплати значно нижчі, ніж у приватному секторі.
Гліб Вишлінський із Центру економічної стратегії наголошує на тому, що держава повинна конкурувати за висококваліфікованих фахівців та пропонувати їм платню, близьку до ринкової. За його словами, в умовах війни справедливий рівень зарплат для ключових посадових осіб становить 200–300 тисяч гривень «чистими».
«Загалом зарплати вищих ешелонів влади повинні бути порівнянними із заробітками у приватному секторі, беручи до уваги аналогічний рівень відповідальності. Міжнародний досвід демонструє, що державні оклади можуть бути нижчими приблизно на 20%», – додає Вишлінський.
Колишній виконуючий обов’язки міністра економіки Павло Кухта зазначає, що низькі зарплати відлякують професіоналів та створюють умови для появи некваліфікованих кадрів.
«Питання зарплат урядовців стосується не лише запобігання корупції, але й забезпечення кваліфікованості кадрів. Низькі оклади призводять до залучення некваліфікованих кадрів, що негативно впливає на ефективність роботи держави. Я вважаю, що винагорода вищих чиновників повинна відповідати рівню корпоративного сектора. Краще мати менше, але висококваліфікованих і добре оплачуваних чиновників. Крім того, існують значні витрати на декларації та юридичний супровід», – пояснив Кухта.
Доцентка Київської школи економіки Ганна Вахітова оцінює «справедливий» рівень зарплат для міністрів у 10–20 тисяч доларів на місяць.
«Ці особи мають значні витрати: приватна школа для дітей, медична страховка, утримання сім’ї. Людина, яка переходить у державний сектор, не повинна покривати ці витрати зі своїх заощаджень», – зазначає експертка.
Водночас вона акцентує, що порівнювати зарплати чиновників виключно з приватним сектором є недоцільно. Важливо знайти баланс між оплатою праці топпосадовців та доходами широкого загалу.
Витрати держави на утримання апарату
У 2025 році середня зарплата у центральних органах влади становитиме 62,6 тисячі гривень. Найвищі доходи спостерігаються в НКРЕКП — понад 102 тисячі гривень на місяць, в НАЗК середня зарплата становить близько 96 тисяч гривень, тоді як керівники можуть отримувати до 337 тисяч гривень.
В Україні працює близько 200 тисяч державних службовців. Утримання апарату обходиться бюджету приблизно в 150 мільярдів гривень на рік, що складає близько 3% від загальних видатків на 2026 рік.
У Верховній Раді знову розглядають питання обмеження зарплат для держслужбовців. Голова фінансового комітету Данило Гетманцев та спікер парламенту Руслан Стефанчук пропонують встановити верхню межу у 80 тисяч гривень на місяць. Відповідну поправку планують внести до держбюджету-2026, однак вона не торкнеться військового сектору.
Попередній досвід підказує, що у 2020 році під час пандемії обмежили зарплати держслужбовців до 47 тисяч гривень, але ці вимоги згодом були скасовані через судові оскарження.
Економіст Case Ukraine Володимир Дубровський характеризує такі пропозиції як популістські.
«Це популізм. Щось подібне вже пробував експрем’єр Яценюк, і це не спрацювало. Люди дедалі більше вважають, що чиновники корупціонери. Головне — підкреслювати, що урядовці живуть виключно на офіційні доходи. Те, що їхній дохід перевищує середньостатистичний, є природним, оскільки це талановиті спеціалісти, які виконують важливу місію», – зазначає Дубровський.
Депутати від «Слуги Народу» Галина Третьякова та Віталій Безгін не підтримують ідею обмеження до 80 тисяч гривень, але пропонують переглянути систему оплати праці, щоб робота місцевих депутатів припинила бути волонтерською. Наразі Верховна Рада вже обмежила надбавки і премії для топчиновників до 30% від базової зарплати.
За словами Безгіна, додаткові виплати мають залежати від конкретних результатів роботи. При цьому зарплата військових посадовців повинна бути втричі вищою за виплати публічних службовців на політичних посадах.
Питання оплати праці загострилося на фоні відключень електроенергії та затягування мирних переговорів, що підвищує суспільний запит на ефективність діячів державних органів та компаній.
«Ви не можете отримувати великі зарплати, якщо державна компанія не забезпечує базові послуги. Наприклад, в енергетичному секторі, якщо область чи місто залишилися без електроенергії, зарплата повинна переглядатися», – відзначив колишній заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань.
Екскерівник «Оператора ГТС України» Сергій Макогон підкреслює, що ринковий рівень оплати праці в енергетичному секторі дозволяє зберігати професійну команду, що є необхідним для стабільності критичної інфраструктури.
Зарплати депутатів та президента
На початку року нардеп Ярослав Юрчишин зазначив, що середня зарплата депутата становить трохи більше 40 тисяч гривень. Деякі парламентарі отримують «сіриї» доплати від бізнесу.
Нардеп Микита Потураєв має 70–100 тисяч гривень на місяць, включаючи додаткові виплати. Віталій Безгін визнає, що зарплата депутатів не відповідає обсягу їхньої роботи, але підвищувати її без поліпшення добробуту громадян недоцільно. Він підтримує пропозицію щодо збільшення зарплат президента, прем’єра та голови парламенту до рівня членів наглядових рад (300–900 тисяч гривень на місяць).
Президент Володимир Зеленський має найнижчий оклад серед вищого керівництва — 28 тисяч гривень на місяць, що можливо завдяки його попереднім доходам у бізнесі.
«Зеленський може собі дозволити працювати практично на волонтерських принципах. Але якщо ми будемо обирати не багатих людей, а звичайних громадян, то для нових президентів ці гроші можуть бути недостатніми», – пояснює Дубровський.
Досвід інших країн
У Польщі президент отримує близько 20 тисяч злотих «чистими» (4,8 тисячі євро), прем’єр – 20,5 тисячі злотих до податків (4,9 тисячі євро), його заступники – 18,3 тисячі злотих (4,4 тисячі євро), міністри – 17,8 тисячі злотих (4,3 тисячі євро). Польські урядовці мають можливість отримувати додаткові доходи як депутати або члени комітетів.
Депутати Сейму отримують базовий оклад 12,8 тисячі злотих plus добові близько 1 тисячі євро. Існує розподіл на «професійних» та «непрофесійних» депутатів: перші повністю присвячують себе роботі у парламенті, другі можуть вести бізнес і отримують лише добові.
Колишній виконуючий обов’язки міністра економіки Павло Кухта вважає, що Україні варто дозволити парламентарям і урядовцям зберігати бізнес, як це роблять у США чи Європі, щоб зменшити залежність від державних зарплат та зняти напруженість щодо доходів чиновників. Ексзаступник міністра інфраструктури Віктор Довгань пропонує брати приклад з польського парламенту.
У Німеччині колишній канцлер Олаф Шольц отримував 30 140 євро на місяць, члени уряду — 20–25 тисяч євро. Нинішній канцлер Фрідріх Мерц — 30 400 євро. Депутати Бундестагу — 11 833 євро при середній зарплаті 4 358 євро.
В ЄС єврокомісари заробляють близько 25 тисяч євро на місяць, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн — понад 335 тисяч євро на рік (приблизно 28 тисяч на місяць), а депутати Європарламенту — 8 517 євро. Навіть нижчі службовці ЄС починають зі 3–5 тисяч євро.
Рекорд у світі належить прем’єр-міністру Сінгапуру Лоуренсу Вонгу, який заробляє приблизно 1,7 мільйона доларів на рік. Для порівняння, річний оклад президента США Дональда Трампа становив 400 тисяч доларів.
Крім того було зазначено, що у 2025 році мінімальна заробітна плата в Україні залишилася на рівні 8 000 гривень, що є менше, ніж фактичний прожитковий мінімум, який становить понад 10 600 гривень. Уряд заявив, що не підвищить мінімальну зарплату протягом наступних трьох років. Це може призвести до загострення бідності серед працюючих громадян і подальшої тінізації ринку праці. За даними Державного центру зайнятості, понад 1,5 мільйона українців отримують мінімальну заробітну плату, працюючи на посадах, де зарплата лише трохи перевищує 8 тисяч гривень.
Фото: Олеся Пинзеник
Створено за матеріалами: kyivschina24.com