З 2 лютого 2026 року в Україні вступає в силу новий порядок фінансового моніторингу, який змінює підходи до виявлення ризикових операцій та покращує взаємодію між контролюючими органами.
Як повідомила народна депутатка, членкиня парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, оновлення є продовженням досягнутого рік раніше.
У 2025 році ДПС, Держфінмоніторинг та БЕБ підписали тристоронній меморандум про співпрацю, що передбачав інтенсивніший обмін інформацією, створення спільних робочих груп та координацію зусиль у боротьбі із фінансовими злочинами.
«2025 рік став важливим етапом інституційного оформлення співпраці. А з 2026 починається фактична реалізація нових механізмів через оновлений порядок фінансового моніторингу», — зазначила Южаніна.
За її словами, новий документ формалізує ризикоорієнтований підхід та розширює можливості міжвідомчої взаємодії.
Очікується, що обмін інформацією між службами дозволить швидше і точніше виявляти підозрілі операції, покращить ефективність розслідувань фінансових злочинів, знизить випадки зловживань у податковій сфері та зміцнить контроль за фінансовими потоками, пов’язаними з економічною безпекою країни.
Серед можливих практичних наслідків для бізнесу:
- Блокування ризикових операцій. У разі виявлення банками аномальних платежів, таких як різке зростання оборотів чи складні транзити, інформація швидше передаватиметься контрольним органам.
- Збільшена увага до «дроблення бізнесу». Дані про пов’язаних ФОП, загальні IP-адреси, персонал або торгові точки можуть комплексно аналізуватися.
- Перевірка контрагентів. Операції з компаніями, які демонструють ознаки ризиковості — відсутність персоналу, активів або реальної діяльності — можуть стати підставою для додаткових перевірок.
- Операції з нерезидентами. Платежі за кордон, особливо до юрисдикцій з підвищеним ризиком, підлягатимуть детальнішому аналізу.
- Контроль за РРО, ПДВ та готівковими потоками. Неординарні співвідношення оборотів і податкового навантаження можуть стати тригером для міжвідомчої перевірки.
Водночас, звернула увагу депутатка, координація між органами є лише інструментом.
«Ключовим питанням є те, чи стане це механізмом системного очищення ринку або інструментом вибіркового тиску. Також важливо забезпечити баланс між фінансовою безпекою держави та стабільністю умов для бізнесу», — підсумувала Южаніна.
Раніше повідомляли про те, що банки та податкові органи все частіше вимагають від клієнтів додаткові підтвердження походження коштів.
Фото:
Створено за матеріалами: kyivschina24.com