У донних відкладах водосховища досі накопичено близько 90 мільйонів тонн радіоактивного мулу, і наразі немає підстав для суттєвого зменшення рівня забруднення. Ці висновки оприлюднили українські науковці у дослідженні, яке проаналізували журналісти.
Дослідження підготували старший науковий співробітник Інституту рибного господарства НААН Дмитро Христенко, науковці Наталя Колесник і Марія Симон, а також фахівчиня з іхтіології та гідроекології НУБіП Ганна Котовська. Наукову роботу було опубліковано у 2021 році, однак вона не здобула широкого розголосу.
Згідно з даними дослідників, основною особливістю водосховища є накопичення значних обсягів донного мулу, в якому присутні радіонукліди. Вчені вказують, що нові порції радіоактивних сполук продовжують надходити до водойми разом із поверхневими стоками з басейну річки Прип’ять, яка проходить через території, забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Основними радіонуклідами у донних відкладах залишаються ізотопи цезію, які складають близько 60% загального забруднення, та стронцій — приблизно 21%. Обидва елементи мають період напіврозпаду понад 30 років і можуть накопичуватися в живих організмах, оскільки за своїми хімічними властивостями вони подібні до калію та кальцію.
Вчені також виявили, що радіоактивні відкладення розподілені нерівномірно. Найбільш забруднені території розташовані на правому березі, де переважають супіски та суглинки, покриті шаром мулу з високим вмістом радіоактивних карбонатних відкладів. Найнебезпечнішою зоною дослідники вважають акваторію поблизу села Страхолісся.
За словами авторів дослідження, на розподіл забруднення впливають напрямки вітру, течії Дніпра та геологічна будова дна. Тим часом у лівобережній частині водосховища, де переважають піщані ґрунти, концентрація радіонуклідів значно нижча.
Дослідження засвідчило, що найбільші поклади радіоактивного мулу розташовані на глибині близько 15 сантиметрів під шаром піску. У деяких місцях, наприклад, поблизу Домантівської затоки, небезпечні відклади можуть бути лише за 2–10 сантиметрів від поверхні дна.
Окремо науковці приділили увагу впливу штормів та сильних хвилювань води. Вони зазначають, що під час штормової активності донні відклади піднімаються в товщу води, через що концентрація радіоактивних ізотопів зростає. За оцінками дослідників, у такі періоди обсяги перенесення радіонуклідів до розташованого нижче за течією водосховища можуть зрости до 50% порівняно зі звичайними показниками.
Раніше повідомлялося про те, що у зоні відчуження ліквідували масштабне загоряння. Станом на ранок вогонь вдалося загасити на площі 130 гектарів.
Фото:
Створено за матеріалами: kyivschina24.com