Спадщина під тиском: чому бюрократичні перепони можуть знищити музей Кавалерідзе на Андріївському узвозі

Спадок під загрозою

«Спадок під загрозою» знову направляє нас до Андріївського узвозу — місця, де історія завжди перебуває на межі. Але зараз ця межа стала тривожною: Музей-майстерня Івана Кавалерідзе руйнується, поки чиновники з’ясовують, чия це відповідальність. Ми вже не просто ризикуємо втратити пам’ятку — ми спостерігаємо, як вона зникає на наших очах.

Пам’ятка під загрозою

Будівля Музею-майстерні Івана Кавалерідзе на Андріївському узвозі, 21 — одна з найцінніших пам’яток, що має три охоронні статуси (історії, архітектури та містобудування, №653-Кв), а наразі знаходиться під реальною загрозою руйнування. Про це повідомив громадський діяч Дмитро Перов.

Як зазначає Перов, після реконструкції алеї художників на узвозі почалися зсувні процеси, і будівля буквально «повзе» вниз на Поділ. Дворовий фасад із вікном відколюється від основної конструкції пам’ятки — ситуація лише погіршується. Єдине конструктивне рішення, яке могло б стабілізувати об’єкт, — ремонт підпірної стінки.

Проте, як підкреслює Перов, Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова відхилила проєкт термінових протиаварійних робіт. Вона відмовила, стверджуючи, що «підпірна стінка — не пам’ятка», а відповідальність лежить на Міністерстві культури.

Однак у Мінкульті, слідуючи принципу «логіки навпаки», повернули документацію назад у КМДА — адже будівля, все ж таки, має статус пам’ятки місцевого значення і є предметом відання міського департаменту.

Тим часом, за оцінками активістів, будівля може просто не витримати подальших зсувів ґрунту протягом півроку. Музей знаходиться у комунальній власності, і міський голова Віталій Кличко вже виділив більше 2 млн грн на протиаварійні роботи та реставрацію. Але погодження Департаменту — це ключовий етап, без якого нічого не зрушить.

Чому ж виникають труднощі з реставрацією? Перов висловлює припущення, що цьому сприяє неформальна «стоп-система», схожа на ту, про яку раніше згадували в Мінкульті часів Олександра Ткаченка. За непідтвердженими відомостями, комунальні установи фактично ставлять у залежність: вони не можуть змінювати приміщення або відмовитися від необхідних робіт, тому стикаються з необхідністю «домовлятися».

«У Міндіча це коштувало 15 %. Якщо застосувати той самий «тариф», то з виділених 2 238 781 грн це приблизно 335,8 тис. грн. Саме стільки, за логікою цієї системи, могло б знадобитися, щоб комунальний департамент погодив реставрацію комунальному музею за комунальні гроші», — пише Перов.

Поки чиновники перекидають відповідальність один на одного, Київ ризикує втратити ще одну історичну пам’ятку. І цього разу — буквально на наших очах.

Історія пам’ятки, яка нині під загрозою знищення

У 1993 році за сприяння міської адміністрації та Національної спілки кінематографістів України було засноване одне з найбільш самобутніх культурних центрів — Музей-майстерня Івана Кавалерідзе. Нова редакція «Положення про Музей-майстерню І.П. Кавалерідзе» була затверджена в 2007 році. Простір музею розташований на Андріївському узвозі, 21 — у будинку, де 1911 року майбутній видатний український скульптор, кінорежисер, драматург та народний артист Іван Кавалерідзе працював над проєктом пам’ятника княгині Ользі.

Станом на 31 грудня 2016 року основний та науково-допоміжний фонди музею нараховують 3366 одиниць зберігання, з них — 3048 у складі основного фонду та 318 — науково-допоміжного. Фонд наукової бібліотеки містив 2177 екземплярів. При музеї також функціонує художня галерея, що регулярно представляє роботи сучасних українських митців.

Одним із ключових напрямків діяльності колективу музею є підтримка молодих українських талантів. Скульпторів, художників, дизайнерів, кіномитців та студентів мистецьких вишів залучають до виставкових проєктів і творчих подій. Щороку в музеї проводять виставки молодих авторів та творчі вечори, спрямовані на популяризацію найкращих зразків сучасного образотворчого мистецтва.

Експозиція

У Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе зібрано понад п’ять тисяч експонатів, що всебічно розкривають життя та творчість митця. Колекція включає скульптурні роботи, моделі, фрагменти пам’ятників, а також ескізи до найвідоміших пам’ятників, створених Кавалерідзе. Серед них — копія пам’ятника Тарасу Шевченку в Ромнах, перший в Україні монумент Кобзареві (1918), а також проєкти пам’ятників Шевченку в Сумах, Полтаві, Каневі та Ленінграді. В експозиції також представлені пам’ятники Григорію Сковороді, що були споруджені в Лохвиці (1926), Києві та Харкові, а також пропагандистські монументи Артему у Бахмуті та Святогірську.

Велика частина збірки — оригінальні станкові скульптури митця, його особисті речі, унікальні фотографії та рукописи сценаріїв до фільмів «Коліївщина» і «Прометей». Цінність також має архів — документальні матеріали, фото- і кінокадри, афіші, а також відеокасети та DVD із відомими стрічками: «Перекоп», «Штурмові ночі», «Коліївщина», «Прометей», «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Григорій Сковорода», «Повія». В експозиції також представлені фільми про Івана Кавалерідзе: «Грані таланту» (1970), «Іван Кавалерідзе. На зламах часу» (1988), «Княжий пам’ятник» (1992), «Від Подолу до Золотих воріт» (1997), «Шлях Івана Кавалерідзе» (1999), «Майстер і музи» (2007). У музеї також є велика бібліотека — книги та видання, присвячені творчості митця.

Окремої уваги заслуговує невеликий сад біля музею, де розміщено кілька скульптур, які не помістились в експозиційних залах. Серед них — цінний оригінал пам’ятника княгині Ользі, що був знищений більшовиками.

Продовжується облаштування меморіальної кімнати Івана Кавалерідзе — простору з меблями та особистими речами митця, переданими Ростиславом Синьком.

Свої роботи музею подарували також сучасні українські художники. Серед меценатів — відомі імена, такі як Іван Марчук, Василь Гурін, Валерій Франчук, Віктор Григоров, Віктор Зарецький, та багато інших. Ці надходження роблять Музей-майстерню Кавалерідзе одним із найбільш повних центрів збереження спадщини митця та місцем, яке активно розвиває сучасне українське мистецтво.

Діяльність музею

У Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе працює творча майстерня, що продовжує та розвиває ідеї митця. Її команда зняла кілька фільмів про художника та займається реалізацією його задумів, які не були втілені за життя.

Важливою частиною сучасної роботи музею є відеозал та галерея «В домі Івана Кавалерідзе». Тут популяризують творчість провідних діячів національного мистецтва та підтримують талановиту молодь — художників, скульпторів, кіномитців.

У музеї регулярно відбуваються виставки, що демонструють як класичні, так і сучасні напрямки українського мистецтва. З 1999 року до Дня Незалежності України щороку відкривається ключова подія музею — виставка «Творці Незалежності», яка була ініційована Ростиславом Синьком та втілена у співпраці з відомим художником Борисом Плаксієм (1937—2012).

Завдяки активній виставковій, творчій та культурно-просвітницькій діяльності Музей-майстерня продовжує виконувати роль живого центру української мистецької традиції.